circa AD 30–62

The Early Church

Pentecost ignites a movement; Peter, Paul, and countless others carry the gospel from Jerusalem to the ends of the earth.

1,007 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
  1. Дії 5:40бл. 33 н. е.

    І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.

  2. Дії 5:41бл. 33 н. е.

    А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.

  3. Дії 5:42бл. 33 н. е.

    І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Єва́нгелію Ісуса Христа.

  4. Дії 6:1бл. 33 н. е.

    Тими ж днями, як учнів намно́жилось, зачали́ нарікати на євреїв огре́чені, що в щоденному служі́нні їхні вдовиці зане́дбані.

  5. Дії 6:2бл. 33 н. е.

    Тоді ті Дванадцять покликали багатьо́х учнів та й сказали: „Нам не ли́чить покинути Боже Слово, і служити при стола́х.

  6. Дії 6:3бл. 33 н. е.

    Отож, браття, ви́глядіть із-поміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, — їх поставимо на службу оцю.

  7. Дії 6:4бл. 33 н. е.

    А ми перебува́тимемо за́вжди в молитві та в служі́нні слову“.

  8. Дії 6:5бл. 33 н. е.

    І всім лю́дям сподо́балося оце слово, і обрали Степа́на, мужа повного віри та Духа Святого, і Пилипа, і Про́хора та Никано́ра, і Ти́мона та Парме́на, і нововірця Миколу з Антіохії, —

  9. Дії 6:6бл. 33 н. е.

    їх поставили перед апо́столів, і, помолившись, вони руки поклали на них.

  10. Дії 6:7бл. 33 н. е.

    І росло Слово Боже, і ду́же мно́жилося число учнів у Єрусалимі, і дуже багато священиків були слухня́ні вірі.

  11. Дії 6:8бл. 33 н. е.

    А Степан, повний віри та сили, чинив між наро́дом великі знаме́на та чуда.

  12. Дії 6:9бл. 33 н. е.

    Тому дехто повстав із синагоги, що зветься ліберти́нська, і кірінейська, і олександрійська, та з тих, хто походить із Кілікі́ї та з Азії, і зачали́ сперечатись із Степа́ном.

  13. Дії 6:10бл. 33 н. е.

    Але всто́яти вони не могли проти мудрости й Духа, що він Ним говорив.

  14. Дії 6:11бл. 33 н. е.

    Тоді вони підмовили людей, що казали, ніби чули, як він богозневажні слова́ говорив на Мойсея та Бога.

  15. Дії 6:12бл. 33 н. е.

    І людей попідбу́рювали, і старших та книжників, і, напавши, схопи́ли його, і припрова́дили в синедріо́н.

  16. Дії 6:13бл. 33 н. е.

    Також свідків фальшивих поставили, які говорили: „Чоловік оцей богознева́жні слова́ безпере́стань говорить на це святе місце та проти Зако́ну.

  17. Дії 6:14бл. 33 н. е.

    Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назаряни́н зруйнує це місце та змінить звича́ї, які передав нам Мойсей“.

  18. Дії 6:15бл. 33 н. е.

    Коли всі, хто в синедріоні сидів, на нього споглянули, то бачили лице його, — як лице Ангола!

  19. Дії 7:1бл. 33 н. е.

    Запитав тоді первосвященик: „Чи це так?“

  20. Дії 7:2бл. 33 н. е.

    Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,

  21. Дії 7:3бл. 33 н. е.

    і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.

  22. Дії 7:4бл. 33 н. е.

    Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.

  23. Дії 7:5бл. 33 н. е.

    Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.

  24. Дії 7:6бл. 33 н. е.

    І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.

  25. Дії 7:7бл. 33 н. е.

    „Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.