circa AD 30–62

The Early Church

Pentecost ignites a movement; Peter, Paul, and countless others carry the gospel from Jerusalem to the ends of the earth.

1,007 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
  1. Дії 4:27бл. 33 н. е.

    Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та По́нтій Пилат із поганами та з наро́дом Ізраїлевим,

  2. Дії 4:28бл. 33 н. е.

    учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збуло́ся.

  3. Дії 4:29бл. 33 н. е.

    І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміли́вістю слово Твоє повіда́ти,

  4. Дії 4:30бл. 33 н. е.

    коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоро́влення, і щоб знаме́на та чуда чинились Ім'я́м Твого Святого Отрока Ісуса“.

  5. Дії 4:31бл. 33 н. е.

    Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і перепо́внилися всі Святим Духом, — і зачали говори́ти Слово Боже з сміли́вістю!

  6. Дії 4:32бл. 33 н. е.

    А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жоден із них не вважав що з маєтку свого́ за своє, але в них усе спі́льним було́.

  7. Дії 4:33бл. 33 н. е.

    І апо́столи з вели́кою силою свідчили про воскресіння Ісуса Господа, і благода́ть велика на всіх них була!

  8. Дії 4:34бл. 33 н. е.

    Бо жоден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за про́даж прино́сили,

  9. Дії 4:35бл. 33 н. е.

    та й клали в ногах у апо́столів, — і роздавалося кожному, хто потре́бу в чім мав.

  10. Дії 4:36бл. 33 н. е.

    Так, Йо́сип, що Варна́вою — що в перекладі є „син потіхи“ — був про́званий від апо́столів, Левит, родом кі́прянин,

  11. Дії 4:37бл. 33 н. е.

    мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апо́столів.

  12. Дії 5:1бл. 33 н. е.

    А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,

  13. Дії 5:2бл. 33 н. е.

    та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.

  14. Дії 5:3бл. 33 н. е.

    І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?

  15. Дії 5:4бл. 33 н. е.

    Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“

  16. Дії 5:5бл. 33 н. е.

    Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!

  17. Дії 5:6бл. 33 н. е.

    Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.

  18. Дії 5:7бл. 33 н. е.

    І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.

  19. Дії 5:8бл. 33 н. е.

    І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“ Вона ж відказала: „Так, за стільки“.

  20. Дії 5:9бл. 33 н. е.

    До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.

  21. Дії 5:10бл. 33 н. е.

    І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.

  22. Дії 5:11бл. 33 н. е.

    І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.

  23. Дії 5:12бл. 33 н. е.

    А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.

  24. Дії 5:13бл. 33 н. е.

    А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.

  25. Дії 5:14бл. 33 н. е.

    І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,