Перейти до вмісту

circa AD 48–96

Letters to the Churches

Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.

2,767 віршів · 21 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Зо мною сам тільки Лука́. Візьми Ма́рка, і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби.

  2. А Тихи́ка послав я в Ефе́с.

  3. Як будеш іти, то плаща́ принеси́, що його я в Троа́ді зоставив у Ка́рпа, і книжки́, особливо пергамено́ві.

  4. Котля́р Олександер нако́їв був лиха чимало мені... Нехай Госпо́дь йому віддасть за його вчинками!

  5. Стережись його й ти, бо він мі́цно противився нашим словам!

  6. При першій моїй обороні жоден не був при мені, але всі поки́нули мене... Хай Госпо́дь їм того не полічить!

  7. Але Госпо́дь став при мені та й мене підкріпи́в, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я ви́зволився з пащі ле́в'ячої.

  8. А від усякого вчинку лихого Господь мене ви́зволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амі́нь!

  9. Поздоров Приски́ллу й Аки́лу та дім Ониси́фора.

  10. Ера́ст позоставси в Кори́нті, а Трохи́ма лишив я слабо́го в Міле́ті.

  11. Попильну́й прийти до зими́. Вітає тебе Евву́л, і Пуд, і Лин, і Кла́вдія, і вся бра́ття.

  12. Господь з твоїм духом! Благода́ть з вами! Амі́нь.

  13. До Тита 1:1бл. 65 н. е.

    Павло́, раб Божий, а апо́стол Ісуса Христа, по вірі ви́браних Божих і пізна́нні правди, що за благоче́стям,

  14. До Тита 1:2бл. 65 н. е.

    в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необма́нливий Бог,

  15. До Тита 1:3бл. 65 н. е.

    і ча́су свого з'явив Слово Своє в пропові́данні, що дору́чене було мені з наказу Спасителя нашого Бога, —

  16. До Тита 1:4бл. 65 н. е.

    до Тита, щирого сина за спільною ві́рою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!

  17. До Тита 1:5бл. 65 н. е.

    Я для того тебе полиши́в був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настанови́в по містах, як тобі я звелів, —

  18. До Тита 1:6бл. 65 н. е.

    коли хто бездога́нний, муж єдиної дружи́ни, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухня́ність.

  19. До Тита 1:7бл. 65 н. е.

    Бо єпи́скоп мусить бути бездоганний, як Божий доморя́дник, не самолюбний, не гнівли́вий, не п'яни́ця, не заводія́ка, не кори́сливий,

  20. До Тита 1:8бл. 65 н. е.

    але гостинний до при́ходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стри́маний,

  21. До Тита 1:9бл. 65 н. е.

    що трима́ється вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних.

  22. До Тита 1:10бл. 65 н. е.

    Багато бо є неслухня́них, марносло́вців, зводників, особливо ж з обрізаних, —

  23. До Тита 1:11бл. 65 н. е.

    їм треба уста́ затуляти: вони ці́лі доми баламу́тять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудно́го.

  24. До Тита 1:12бл. 65 н. е.

    Сказав один з них, їхній власний пророк: „Крітяни за́вжди брехливі, люті звірі, черева́ні ліниві“!

  25. До Тита 1:13бл. 65 н. е.

    Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були́,