Біблійні вірші про Wives

Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.

Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.

І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.

Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.

Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.

Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.

Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.

Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.

Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.

Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.

Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.

Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.

Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.

Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.

Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:

Той бо Ірод, пославши, схопи́в був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа, бо він одружи́вся був із нею.

І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.

А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,

та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.

І знайшов він одного юде́я, на йме́ння Аки́лу, родом із По́нту, що недавно прибув із Італії, та Приски́ллу, його дружи́ну, — бо Кла́вдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,

І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Аки́ла й Приски́лла почули його, то його прийняли́, і докладніш розповіли́ йому про дорогу Господню.

Бо замі́жня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.

Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелю́бницею, якщо стане дружи́ною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Зако́ну, і не буде перелю́бницею, якщо стане за дружи́ну іншому чоловікові.

Нехай віддає́ чоловік своїй дружи́ні потрібну любов, так же само й чоловікові дружи́на.