Біблійні вірші про Oath

Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.

Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати! “

І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.

А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.

Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“

І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

І послав стяти Івана в в'язни́ці.

І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.

А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.

Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?

Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.

І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.

І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.

Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“

І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були́ при столі́, не схотів їй відмовити.

що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,

А коли настав день, то дехто з юдеїв зібрались, та клятву скла́ли, говорячи, що ні їсти, ні пити не бу́дуть, аж доки Павла́ не заб'ють!

А тих, що закляття таке покла́ли, було більш сорока́.

І вони приступили до первосвящеників та старших і сказали: „Ми клятву скла́ли нічого не їсти, аж поки заб'ємо Павла!

А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи́ вас, не прийшов у Кори́нт дотепе́р,

А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!

тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!

Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?