Біблійні вірші про Man

Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.

Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Люди́на.

І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.

Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.

Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголі́в!

Що́ ж тоді ме́шканці гли́няних хат, що в по́росі їхня основа? — Як міль, вион будуть розча́влені!

Вони то́вчені зра́нку до вечора, — і без по́мочі гинуть наза́вжди.

Слава їхня мина́ється з ними, — вони помирають не в мудрості!

Скажу Богові я: Не осу́джуй мене́! Повідо́м же мене, чого став Ти зо мною на прю?

Чи це добре Тобі, що Ти гно́биш мене́, що пого́рджуєш тво́ривом рук Своїх, а раду безбожних осві́тлюєш?

Твої руки створили мене і вчинили мене́, потім Ти обернувся — і гу́биш мене.

Пам'ятай, що мов глину мене оброби́в Ти, — і в порох мене оберта́єш.

Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згусти́в Ти мене, мов на сир?

Ти шкірою й тілом мене зодяга́єш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

„Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!

Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?

Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!

І як може люди́на бути праведною перед Богом, і як може бути чистим, від жінки наро́джений?

Таж Йому навіть місяць не світить, і в очах Його й зо́рі не ясні!

Що ж тоді люди́на ота́, — червя́к, чи син лю́дський — хроба́к?“

„Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?

Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“

Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.

Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.