Біблійні вірші про Man

Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?

Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?

Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!

Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,

щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?

З уст дітей й немовля́т учинив Ти хвалу́ ради Своїх ворогів, щоб зни́щити проти́вника й ме́сника.

Коли бачу Твої небеса́ — діло пальців Твоїх, місяця й зо́рі, що Ти встанови́в, —

А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і славою й ве́личчю Ти корону́єш його!

Учинив Ти його воло́дарем тво́рива рук Своїх, все під но́ги йому вмісти́в:

худобу дрібну́ та биків, їх усіх, а також степови́х звірів диких,

Великий Господь і просла́влений ве́льми, і недосліди́ме вели́ччя Його!

Рід ро́дові буде хвалити діла́ Івої, і будуть могу́тність Твою виявляти!

Голос кли́че: „Звіща́й!“ Я ж спитав: „Про що буду звіща́ти? Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польови́й:

трава засихає, а квітка зів'я́не, як по́дих Господній пові́є на неї! Справді, наро́д — то трава:

Трава засихає, а квітка зів'я́не, Слово ж нашого Бога пові́ки стоя́тиме!

Ісус відповів і до нього сказав: „Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли хто не наро́диться згори́, то не може побачити Божого Царства“.

Никоди́м Йому каже: „Як може люди́на родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утро́би своїй матері зно́ву й родитись?“

Ісус відповів: „Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли хто не ро́диться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже.

Що вродилося з тіла — є тіло, що ж уродилося з Духа — є Дух.

Не дивуйся тому́, що сказав Я тобі: Вам необхі́дно родитись згори́.

Вітер віє, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля́ він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа наро́джений“.

Тому́ то, як через одно́го чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть в усіх людей через те, що всі згрішили.

Гріх бо був у світі й до Зако́ну, але гріх не ста́виться в прови́ну, коли немає Зако́ну.

Та смерть панувала від Ада́ма аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив, подібно переступу Ада́ма, який є образ майбу́тнього.

Але не такий дар благода́ті, як пере́ступ. Бо коли за пере́ступ одно́го померло багато, то тим більш благода́ть Божа й дар через благода́ть однієї Люди́ни, Ісуса Христа, щедро спливли́ на багатьох.