Перейти до вмісту

circa 800–400 BC

The Hebrew Prophets

God speaks through Isaiah, Jeremiah, and the minor prophets—calling Israel to repentance and foretelling the coming Messiah.

3,706 віршів · 14 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Ісая 9:1бл. 740 до н. е.

    Наро́д, який в те́мряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло зася́є над ними!

  2. Ісая 9:2бл. 740 до н. е.

    Ти помно́жиш наро́д цей, Ти збільши́ш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива́, як ті́шаться в час, коли ділять здо́бич!

  3. Ісая 9:3бл. 740 до н. е.

    Бо злама́в Ти ярмо́ тягару́ його, і ки́я з раме́на його, жезло його пригноби́теля, як за днів Мадія́ма.

  4. Ісая 9:4бл. 740 до н. е.

    Усякий бо чобіт військо́вий, що гу́пає гу́чно, та оде́жа, попля́млена кров'ю, — стане все це поже́жею, за ї́жу огню!

  5. Ісая 9:5бл. 740 до н. е.

    Бо Дитя народи́лося нам, да́ний нам Син, і вла́да на раме́нах Його, і кликнуть ім'я́ Йому: Ди́вний Пора́дник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.

  6. Ісая 9:6бл. 740 до н. е.

    Без кінця́ буде мно́житися панува́ння та мир на троні Давида й у ца́рстві його, щоб поставити міцно його й щоб підпе́рти його правосу́ддям та правдою відтепе́р й аж навіки, — ре́вність Господа Савао́та це зробить!

  7. Ісая 9:7бл. 740 до н. е.

    Проти Якова слово послав був Госпо́дь, а впало воно на Ізра́їля,

  8. Ісая 9:8бл. 740 до н. е.

    і пізна́є наро́д, увесь він, Єфре́м та мешканець Самарі́ї, що говорять з пихо́ю й наду́тістю се́рця:

  9. Ісая 9:9бл. 740 до н. е.

    „Попа́дали цегли, а ми побуду́ємо з ка́меня те́саного, сікомо́ри позру́бувано, — та замінимо їх ке́драми!“

  10. Ісая 9:10бл. 740 до н. е.

    Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькува́в:

  11. Ісая 9:11бл. 740 до н. е.

    Арама попе́реду, а филисти́млян поза́ду, і поже́рли Ізраїля ці́лою па́щею. При цьо́му всьому не відвернувсь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

  12. Ісая 9:12бл. 740 до н. е.

    Та наро́д не зверну́вся до Того, Хто вра́зив його, і не шукали Господа Саваота.

  13. Ісая 9:13бл. 740 до н. е.

    Тому́ то Господь відсік від Ізраїля го́лову й хвіст, пальму й очерети́ну за одного дня.

  14. Ісая 9:14бл. 740 до н. е.

    Стари́й та поважа́ний — це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.

  15. Ісая 9:15бл. 740 до н. е.

    І сталося, що повода́тарі цього наро́ду зроби́лися зві́дниками, і гинуть прова́джені ними.

  16. Ісая 9:16бл. 740 до н. е.

    Тому́ то його юнака́ми радіти не буде Госпо́дь, а до сирі́т його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочи́нець, і зло́бне всі уста говорять. При цьому всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

  17. Ісая 9:17бл. 740 до н. е.

    Бо зло́ба горить, як огонь, пожира́є терни́ну й будя́ччя, і пала́є по за́пустах лісу, і кру́тяться вверх стовпи диму.

  18. Ісая 9:18бл. 740 до н. е.

    Від лютости Господа Саваота земля загори́ться, і стане наро́д, як пожи́ва огню, і не пощади́ть жоден брата свого́!

  19. Ісая 9:19бл. 740 до н. е.

    І різати буде право́руч, та бу́де голодний, і же́ртиме зліва, але не наси́титься, кожен же́ртиме тіло раме́на свого́:

  20. Ісая 9:20бл. 740 до н. е.

    Манасі́я — Єфре́ма, а Єфре́м — Манасі́ю, ра́зом обоє на Юду. При цьому всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

  21. Ісая 9:21бл. 740 до н. е.

    Manasseh, Ephraim; and Ephraim, Manasseh: and they together shall be against Judah. For all this his anger is not turned away, but his hand is stretched out still.

  22. Ісая 10:1бл. 713 до н. е.

    Горе законода́вцям несправедли́вим, та писаря́м, які пишуть на лихо,

  23. Ісая 10:2бл. 713 до н. е.

    щоб від правосу́ддя усу́нути бідних, і щоб відняти права́ від убогих наро́ду Мого, щоб стали вдови́ці здоби́чею їм, і пограбува́ти сирі́т.

  24. Ісая 10:3бл. 713 до н. е.

    А що́ ви чини́тимете в день наві́щення, і на́глої згу́би, що при́йде здале́ка, — до ко́го втече́те за по́міччю, і де́ позоста́вите славу свою?

  25. Ісая 10:4бл. 713 до н. е.

    Нічого́ не ли́шиться — тільки зігну́тися між полоне́ними, і попа́дати між позаби́ваними. При цьо́му всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!