Перейти до вмісту

circa 800–400 BC

The Hebrew Prophets

God speaks through Isaiah, Jeremiah, and the minor prophets—calling Israel to repentance and foretelling the coming Messiah.

3,706 віршів · 14 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Ісая 6:11бл. 759 до н. е.

    І сказав я: „Аж доки, о Господи?“ А Він відказа́в: „Аж доки міста́ спусті́ють без ме́шканця, і доми́ без людей, а земля спусто́шена бу́де зовсі́м“.

  2. Ісая 6:12бл. 759 до н. е.

    І відда́лить люди́ну Госпо́дь, і буде велике опу́щення серед землі.

  3. Ісая 6:13бл. 759 до н. е.

    І коли позоста́неться в ній ще десята части́на, вона зно́ву спусто́шена бу́де. Але мов з тереби́нту й мов з ду́бу, зоста́неться в них пень по зру́бі, насіння бо святости — пень ї́хній!

  4. Ісая 7:1бл. 741 до н. е.

    І сталося за днів Аха́за, сина Йота́ма, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Реці́н, цар сирійський, і Пе́ках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну́ на нього, та не міг звоюва́ти його.

  5. Ісая 7:2бл. 741 до н. е.

    І спові́щено Давидів дім, і сказано: „Став табо́ром Ара́м у землі Єфремовій“. І захиталося серце його й серце наро́ду його, як хитаються лісові́ дере́ва від вітру!

  6. Ісая 7:3бл. 741 до н. е.

    І сказав Господь до Ісаї: „Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водово́ду горі́шнього ставу, на биту дорогу По́ля-Валю́шників.

  7. Ісая 7:4бл. 741 до н. е.

    І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не мякне через два за́лишки тих димля́чих голове́шок, від по́лум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного,

  8. Ісая 7:5бл. 741 до н. е.

    за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи:

  9. Ісая 7:6бл. 741 до н. е.

    Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобу́демо для себе, і настано́вимо царем серед нього Тавеїлового сина.

  10. Ісая 7:7бл. 741 до н. е.

    Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не бу́де!

  11. Ісая 7:8бл. 741 до н. е.

    Бо голова Ара́му — Дама́ск, а голова Дамаску — Рецін, та ще шістдеся́т і п'ять літ, — і буде зла́маний Єфрем, так що перестане бути наро́дом!

  12. Ісая 7:9бл. 741 до н. е.

    А голова Єфрему — Самарі́я, а голова Самарії — син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте́“.

  13. Ісая 7:10бл. 741 до н. е.

    I Господь далі говорив до Ахаза й казав:

  14. Ісая 7:11бл. 741 до н. е.

    „Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди гли́боко до шео́лу, або зійди ви́соко догори́!“

  15. Ісая 7:12бл. 741 до н. е.

    А Ахаз відказав: „Не пожадаю я, і не буду споку́шувати Господа“.

  16. Ісая 7:13бл. 741 до н. е.

    І він сказав: „Послухайте, доме Давидів, — чи мало вам труди́ти людей, що тру́дите також Бога мого?

  17. Ісая 7:14бл. 741 до н. е.

    Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утро́бі зачне́, і Сина поро́дить, і назве́ш ім'я́ Йому: Еммануї́л.

  18. Ісая 7:15бл. 741 до н. е.

    Масло та мед буде Він спожива́ти, аж поки не пізна́є того, як зло відкидати та добро́ вибирати.

  19. Ісая 7:16бл. 741 до н. е.

    Бо поки пізна́є Та Дити́на, як зло відкида́ти та добро вибира́ти, буде поки́нена та земля, що ти лякаєшся перед двома́ царями її.“

  20. Ісая 7:17бл. 741 до н. е.

    Спровадить Госпо́дь на тебе, і на наро́д твій, і на дім ба́тька твого дні, які не прихо́дили від дня відсту́плення Єфрема від Юди, — спровадить царя асирійського.

  21. Ісая 7:18бл. 741 до н. е.

    І станеться в день той, прива́бить Госпо́дь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу́, що в ассирійському кра́ї,

  22. Ісая 7:19бл. 741 до н. е.

    і вони прилетя́ть, та уся́дуться всі по прова́ллях стрімки́х та по щі́линах ске́льних, і в усіх тернови́ннях, та на лу́ках усіх.

  23. Ісая 7:20бл. 741 до н. е.

    Дня то́го ого́лить Господь немов бритвою, на́йнятою по тім боці ріки́, — царем асирійським, го́лову та воло́сся ніг, забере також бо́роду.

  24. Ісая 7:21бл. 741 до н. е.

    І бу́де дня то́го, що хто прогоду́є корівку та дві штуки худо́би дрібно́ї,

  25. Ісая 7:22бл. 741 до н. е.

    то ста́неться, що від многоти́ молока, що надо́їть, спожива́тиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зоста́неться серед землі.