circa 800–400 BC

The Hebrew Prophets

God speaks through Isaiah, Jeremiah, and the minor prophets—calling Israel to repentance and foretelling the coming Messiah.

3,706 віршів · 14 книг охоплено

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
Фільтрувати за книгою
  1. Йона 3:6бл. 862 до н. е.

    І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща́ свого з себе, і покрився вере́тою, та й сів на по́пелі.

  2. Йона 3:7бл. 862 до н. е.

    І він звелів кли́кнути й сказати в Ніневії з нака́зу царя та його вельмож, говорячи: „Нехай не покуштують нічо́го ані люди́на, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна́, нехай вони не пасуться, і нехай не п'ють води!

  3. Йона 3:8бл. 862 до н. е.

    І нехай покриваються вере́тами та люди́на й та худоба, і нехай сильно кли́чуть до Бога, і нехай кожен зве́рне з своєї дороги та від наси́льства, що в їхніх руках.

  4. Йона 3:9бл. 862 до н. е.

    Хто знає, може Бог обе́рнеться й пожа́лує, і відве́рнеться з жару гніву Свого́, — і ми не погинемо!“

  5. Йона 3:10бл. 862 до н. е.

    І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив.

  6. Йона 4:1бл. 862 до н. е.

    І було це для Йони на доса́ду, досаду велику, і він запали́вся.

  7. Йона 4:2бл. 862 до н. е.

    І молився він до Господа та й казав: „О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому́ я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милости́вий та милосердий, довготерпели́вий та многомилости́вий, і Ти жалку́єш за зло.

  8. Йона 4:3бл. 862 до н. е.

    А тепер, Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені смерть від мого́ життя!“

  9. Йона 4:4бл. 862 до н. е.

    А Господь відказав: „Чи слушно ти запали́вся?“

  10. Йона 4:5бл. 862 до н. е.

    І вийшов Йона з міста, і сів від сходу міста, і поставив собі там куреня́, і сів під ним у тіні, аж поки побачить, що́ буде в місті.

  11. Йона 4:6бл. 862 до н. е.

    І ви́ростив Бог рици́нового куща, і він вигнався понад Йону, щоб бути тінню над його головою, щоб урятувати його від його доса́ди. І втішився Йона від цього рици́нового куща́ великою радістю.

  12. Йона 4:7бл. 862 до н. е.

    А при сході зірни́ці другого дня призна́чив Бог червяка́, і він підточив рици́нового куща́, і той усох.

  13. Йона 4:8бл. 862 до н. е.

    І сталося, як сонце зійшло, то призна́чив Бог схі́днього гарячого вітра, — і вдарило сонце на Йо́нину го́лову, — і він зомлів. І він жадав, щоб йому померти, і казав: „Краще мені смерть від мого́ життя!“

  14. Йона 4:9бл. 862 до н. е.

    І промовив Бог до Йони: „Чи слушно запали́вся ти за рици́новий кущ?“ А той відказав: „Ду́же розлю́тився я, — аж на смерть!“

  15. Йона 4:10бл. 862 до н. е.

    І сказав Госпо́дь: „Ти змилувався над рици́новим куще́м, над яким не трудився, і не пле́кав його, який виріс за одну ніч, і за одну ніч згинув.

  16. Йона 4:11бл. 862 до н. е.

    А Я не змилувався б над Ніневі́єю, — цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти́ десятисячок люда, які не вміють розрізняти прави́ці своєї від свое́ї ліви́ці, та числе́нна худоба?“

  17. Михей 1:1бл. 750 до н. е.

    Слово Господнє, що було до морешетського Михе́я за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, яке він бачив на Самарію та Єрусалим.

  18. Михей 1:2бл. 750 до н. е.

    „Почуйте оце, всі наро́ди, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого́!

  19. Михей 1:3бл. 750 до н. е.

    Бо Госпо́дь ось виходить із місця Свого́, і Він сходить і ступає по висо́тах землі.

  20. Михей 1:4бл. 750 до н. е.

    І то́пляться гори під Ним, і та́нуть доли́ни, мов віск від огню́, мов ті во́ди, що ллються з узбі́ччя.

  21. Михей 1:5бл. 750 до н. е.

    Усе це за прови́нення Якова, за гріхи́ дому Ізраїля. Хто провинення Якова, — чи ж не Самарія? А хто гріх дому Юдиного, — чи ж не Єрусали́м?

  22. Михей 1:6бл. 750 до н. е.

    І зроблю́ Самарі́ю руїною в полі, за місце сади́ти виноград, і повикида́ю в долину камі́ння її, і відкрию осно́ви її.

  23. Михей 1:7бл. 750 до н. е.

    І пото́вчені будуть усі її і́доли, всі ж дару́нки її за розпусту попа́лені бу́дуть в огні, і всіх бовва́нів її Я віддам на спусто́шення. Бо зібрала вона від дару́нків за блуд, і на подару́нки за блуд це пове́рнеться.

  24. Михей 1:8бл. 750 до н. е.

    Над оцим голоси́тиму я та рида́тиму, ходитиму бо́сий й наги́й, заво́дити буду, немов ті шака́ли, і буду тужи́ти, як стру́сі!

  25. Михей 1:9бл. 750 до н. е.

    Бо рани її невиго́йні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло́ аж до брами наро́ду Мого, аж до Єрусалиму.