- English
- King James KJV
- Complete Jewish CJB
- World English WEBM
- Berean Standard BSB
- American Standard ASV
- Geneva GNV
- Young's Literal YLT
- Douay-Rheims DRC
- International
- Shqip ALB
- العربية SVD
- বাংলা BN-IRV
- မြန်မာ Judson
- 简体文 CUV-S
- 繁體中文 CUV-T
- Čeština BKR
- Nederlands STVE
- Français LSG
- Deutsch SCH
- Ελληνικά Vamvas
- ગુજરાતી GU-IRV
- Hausa HCB
- עברית Hebrew
- हिन्दी HCV
- Magyar KAROLI
- Bahasa Indonesia INDO-TB
- Italiano Diodati
- 日本語 Kougo
- 한국어 Korean
- മലയാളം MAL
- मराठी MRCV
- Norsk DNB
- فارسی OPV
- Polski BG
- Português Almeida
- Română Cornilescu
- Русский Synodal
- Español RVG
- Kiswahili Neno
- Svenska SV1917
- Tagalog TAG-ADB
- தமிழ் TCV
- తెలుగు TSA
- ภาษาไทย THAI-KJV
- Українська Ohienko
- Tiếng Việt CADMAN
- Yorùbá YCB
circa AD 48–96
Letters to the Churches
Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.
Вірші цього періоду
- До євреїв 10:23бл. 64 н. е.
Трима́ймо непохи́тне визна́ння надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.
- До євреїв 10:24бл. 64 н. е.
І уважаймо один за одни́м для заохо́ти до любови й до добрих учинків.
- До євреїв 10:25бл. 64 н. е.
Не кидаймо збору свого, як то зви́чай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.
- До євреїв 10:26бл. 64 н. е.
Бо як ми грішимо́ самові́льно, одержавши пізна́ння правди, то вже за гріхи не знахо́диться жертви,
- До євреїв 10:27бл. 64 н. е.
а страшливе якесь сподіва́ння су́ду та гнів палю́чий, що має пожерти противників.
- До євреїв 10:28бл. 64 н. е.
Хто відкидає Зако́на Мойсея, такий немилосердно вмирає „при двох чи трьох свідках“, —
- До євреїв 10:29бл. 64 н. е.
скільки ж більшої му́ки, — доду́муєтеся? — заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!
- До євреїв 10:30бл. 64 н. е.
Бо знаємо Того, Хто сказав: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“. І ще: „Господь буде судити наро́да Свого“!
- До євреїв 10:31бл. 64 н. е.
Страшна́ річ — упасти в руки Бога Живого!
- До євреїв 10:32бл. 64 н. е.
Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу стражда́нь.
- До євреїв 10:33бл. 64 н. е.
Ви були́ то видо́вищем зневаги й знуща́ння, то були́ учасниками тих, що жили́ так.
- До євреїв 10:34бл. 64 н. е.
Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабу́нок свого майна́ прийняли́ з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно немину́ще та краще.
- До євреїв 10:35бл. 64 н. е.
Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагоро́ду вона.
- До євреїв 10:36бл. 64 н. е.
Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.
- До євреїв 10:37бл. 64 н. е.
Бо ще „мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, при́йде й бари́тись не бу́де!“
- До євреїв 10:38бл. 64 н. е.
А „праведний житиме вірою“. І: „Коли захитається він, то душа Моя його не вподо́бає“.
- До євреїв 10:39бл. 64 н. е.
Ми ж не з тих, хто хитається на заги́біль, але віруємо на спасі́ння душі.
- До євреїв 11:1бл. 64 н. е.
А віра — то підста́ва споді́ваного, доказ неба́ченого.
- До євреїв 11:2бл. 64 н. е.
Бо нею засвідчені ста́рші були́.
- До євреїв 11:3бл. 64 н. е.
Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
- До євреїв 11:4бл. 64 н. е.
Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
- До євреїв 11:5бл. 64 н. е.
Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“.
- До євреїв 11:6бл. 64 н. е.
Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
- До євреїв 11:7бл. 64 н. е.
Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.
- До євреїв 11:8бл. 64 н. е.
Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.