Біблійні вірші про Vows

А коли відлучила, то повела його з собою та з трьома́ бичками й одною ефо́ю муки, і бурдюко́м вина, і привела́ його до Господнього дому до Шіло́. А той хлопчик був ще мали́й.

будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.

My praise shall be of thee in the great congregation: I will pay my vows before them that fear him.

Верни мені радість спасі́ння Твого́, і зла́гідним духом підтримай мене.

Я буду навча́ти беззако́нців доріг Твоїх, — і наве́рнуться грішні до Те́бе.

Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над всією землею!

Вони́ тільки й ду́мають, я́к би зіпхнути її з висоти, вони полюбили непра́вду: благословляють своїми уста́ми, в своєму ж нутрі́ проклинають! Се́ла.

У Бозі спасі́ння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристано́вище в Бозі!

Уся зе́мле, покли́куйте Богові,

¶ I will go into thy house with burnt offerings: I will pay thee my vows,

Which my lips have uttered, and my mouth hath spoken, when I was in trouble.

І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.

I will pay my vows unto the LORD now in the presence of all his people.

Precious in the sight of the LORD is the death of his saints.

O LORD, truly I am thy servant; I am thy servant, and the son of thine handmaid: thou hast loosed my bonds.

I will offer to thee the sacrifice of thanksgiving, and will call upon the name of the LORD.

I will pay my vows unto the LORD now in the presence of all his people,

In the courts of the LORD'S house, in the midst of thee, O Jerusalem. Praise ye the LORD.

Воно — як та добра оли́ва на го́лову, що сплива́є на бо́роду, Ааро́нову бо́роду, що спливає на кі́нці одежі його!

Воно — як хермо́нська роса́, що спадає на го́ри Сіо́ну, бо там наказав Господь благослове́ння, повікві́чне життя!

I will not give sleep to mine eyes, or slumber to mine eyelids,

Until I find out a place for the LORD, an habitation for the mighty God of Jacob.

Тене́та люди́ні казати „святе́“ нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.

Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:

„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?