Біблійні вірші про Psalms

Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!

Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.

Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.

Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.

Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!

Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.

Боже слави моєї, не будь мовчазли́вий,

бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!

І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,

обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,

вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!

Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!

Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!

Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!

Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!

І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!

Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!

Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!

Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!

Буду сла́вити Господа з повного серця, — в колі праведних та на згрома́дженні!

Великі Господні діла́, — вони пожада́ні для всіх, хто їх любить!

Його діло — краса́ та вели́чність, а правда Його пробува́є навіки!

Він па́м'ятку чудам Своїм учинив, — милости́вий та щедрий Госпо́дь!

Пожи́ву дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого пам'ятає пові́к!

Силу чи́нів Своїх об'явив Він наро́дові Своє́му, щоб спа́дщину наро́дів їм дати.