Біблійні вірші про Prophecies Respecting Christ

Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.

Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.

Це все в при́тчах Ісус говорив до людей, і без при́тчі нічо́го Він їм не казав,

щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: „Відкрию у при́тчах уста́ Свої, розповім таємни́ці від по́чину світу!“

Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

А коли вони набли́зились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагі́ї, до гори до Оли́вної, тоді Ісус вислав двох учнів,

до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“.

А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

„Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“.

Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і попереверта́в грошомінам столи, та осло́ни — продавцям голубів.

Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“

і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“ І вони йому виплатили тридцять срібняків.

Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.

Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.

Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“

А порадившись, купили на них поле ганча́рське, щоб мандрівників ховати,

Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.

Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“

А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.

І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.

дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.

А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.

А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,

і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“