circa AD 30–62

The Early Church

Pentecost ignites a movement; Peter, Paul, and countless others carry the gospel from Jerusalem to the ends of the earth.

1,007 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
  1. Дії 26:26бл. 62 н. е.

    Цар бо знає про це, — до нього з відвагою я й промовляю. Бо не гада́ю я, щоб із цього щобудь схова́лось від нього, — бо не в за́кутку ді́ялось це.

  2. Дії 26:27бл. 62 н. е.

    Чи віруєш, ца́рю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш“.

  3. Дії 26:28бл. 62 н. е.

    Агріппа ж Павлові: „Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християни́ном“.

  4. Дії 26:29бл. 62 н. е.

    А Павло: „Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, — не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів“.

  5. Дії 26:30бл. 62 н. е.

    І встав цар та намісник, і Верні́ка та ті, хто з ними сидів.

  6. Дії 26:31бл. 62 н. е.

    І на́бік вони відійшли, і розмовляли один до одно́го й казали: „Нічого, ва́ртого смерти або ланцюгів, чоловік цей не робить!“

  7. Дії 26:32бл. 62 н. е.

    Агріппа ж до Феста сказав: „Міг би бути відпу́щений цей чоловік, якби не відкликавсь був до ке́саря“

  8. Дії 27:1бл. 62 н. е.

    А коли постановлено, щоб відпли́нули ми до Італії, то віддано Павла та ще деяких інших ув'я́знених сотникові, Юлієві на ім'я́, з полку Августа.

  9. Дії 27:2бл. 62 н. е.

    І посідали ми на корабля адрамі́тського, що пливти́ мав біля місць азійських, та й відча́лили. Із нами був Аріста́рх македо́нець із Солу́ня.

  10. Дії 27:3бл. 62 н. е.

    А другого дня ми пристали в Сидо́ні. До Павла ж Юлій ставивсь по-лю́дському, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати.

  11. Дії 27:4бл. 62 н. е.

    А ви́рушивши звідти, припливли́ ми до Кіпру, бо вітри́ супроти́вні були́.

  12. Дії 27:5бл. 62 н. е.

    Коли ж перепли́нули море, що біля Кілікі́ї й Памфі́лії, то ми прибули́ до Лікі́йської Міри.

  13. Дії 27:6бл. 62 н. е.

    І там сотник знайшов корабля олександрійського, що пли́в в Італію, і всадив нас на нього.

  14. Дії 27:7бл. 62 н. е.

    І днів багато помалу пливли́ ми, і насилу насупроти Кніду припли́нули, а що вітер нас не допускав, попливли́ ми додолу на Кріт при Салмо́ні.

  15. Дії 27:8бл. 62 н. е.

    І коли ми насилу минули його, то припливли́ до одно́го місця, що зветься Доброю При́станню, недалеко якого знахо́диться місто Ласе́я.

  16. Дії 27:9бл. 62 н. е.

    А як ча́су минуло багато, і була вже плавба́ небезпечна, бо минув уже й піст, то зачав Павло радити,

  17. Дії 27:10бл. 62 н. е.

    говорячи їм: „О мужі! Я бачу, що буде плавба́ з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу́ й корабля, але й для наших душ“.

  18. Дії 27:11бл. 62 н. е.

    Та сотник довіря́в більше стерни́чому та власнико́ві корабля, ніж тому, що Павло говорив.

  19. Дії 27:12бл. 62 н. е.

    А що при́стань була на зимівлю неви́гідна, то більшість давала пораду відпли́нути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітра́м із пі́вдня та з пі́вночі.

  20. Дії 27:13бл. 62 н. е.

    А як вітер півде́нний повіяв, то поду́мали, що бажа́ння вони досягли́, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту.

  21. Дії 27:14бл. 62 н. е.

    Але незаба́ром ударив на них рвучкий вітер, що зветься евроклі́дон.

  22. Дії 27:15бл. 62 н. е.

    А коли корабель був підхо́плений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й поне́слися.

  23. Дії 27:16бл. 62 н. е.

    І наїхали ми на один остріве́ць, що Кла́вдою зветься, і чо́вна насилу затримати змогли.

  24. Дії 27:17бл. 62 н. е.

    Коли ж його витягли, то за́собів допомічни́х добирали й корабля підв'язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітри́ла, і носилися так.

  25. Дії 27:18бл. 62 н. е.

    А коли зачала́ буря мі́цно нас ки́дати, то другого дня стали ми розванта́жуватись,