The Divided Kingdom

А як скінчи́ли прино́сити жертву, попа́дали навко́лішки цар та всі, що були з ним, і вклони́лися.

І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорли́вця Асафа, — і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклоня́лися до землі.

І відпові́в Єзекі́я й сказав: „Тепер ви освя́чені для Господа. Підійдіть, і приведі́ть жертви та при́носи вдячні для Господнього дому“. І привів збір жертви та при́носи вдячні, і кожен, хто мав жертве́нне серце, — прино́сив цілопа́лення.

І було число цілопа́лення, що спрова́див збір: худоби великої — сімдеся́т, барані́в — сотня, ове́чок — двісті, для цілопа́лення Господе́ві все це.

А для святости: худоби великої — шість сотень, а худоби дрібно́ї — три тисячі.

Тільки священиків було мало, і не могли́ вони обдира́ти шкур зо всіх цілопа́лень; і допомага́ли їм їхні брати Левити аж до скі́нчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освя́чення, аніж священики.

І також було багато па́лень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопа́лення. І так була відновлена служба Господнього дому.

І радів Єзекі́я та ввесь народ тим, що́ Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподі́вано!

І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї, а також написав листи́ до країв Єфрема та Манасії, щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалимі, щоб спра́вити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога.

І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця.

Бо не могли справити її того ча́су, бо священики не освятилися в потрі́бному числі, а наро́д не зібрався до Єрусалиму.

І була вгодна та річ в оча́х царевих та в оча́х усього збору.

І вони постанови́ли оголоси́ти по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб прихо́дили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано.

І пішли бігуни́ з листа́ми від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за нака́зом царя говорили: „Ізра́їлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, — і Він пове́рнеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів.

І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневі́рилися Господе́ві, Богові їхніх батьків, — і Він дав їх на спусто́шення, як ви бачите.

Тепер не будьте твердоши́ї, як ваші батьки. Покоріться Господе́ві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господе́ві, Богові вашому, і Він відве́рне від вас жар гніву Свого.

Бо як ви наве́рнетесь до Господа, то брати́ ваші та ваші сини зна́йдуть милосердя в своїх поневі́льників, і зможуть вернутися до цього Кра́ю, — бо милости́вий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відве́рне лиця від вас, якщо ви наве́рнетеся до Нього“.

І сторожі́ все перехо́дили з міста до міста по кра́ю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завуло́на. Та люди глузува́ли з них, і висміювали їх.

Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокори́лися, і поприхо́дили до Єрусалиму.

Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для ви́конання наказу царя та зверхників за Господнім словом.

I зібрався до Єрусалиму числе́нний народ, щоб справити свято Опрі́сноків другого місяця, збір дуже числе́нний.

І встали вони, і повикида́ли і́дольські же́ртівники, що були в Єрусалимі, і повикида́ли всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедро́н.

І зарізали пасха́льне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоро́милися й освятилися, і прине́сли цілопа́лення до Господнього дому.

І постава́ли вони на своє́му місці за їхнім правом, за Зако́ном Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи́ з руки Левитів.

Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для рі́зання пасха́льних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа.