God

І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.

Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“.

І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“ А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“

І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“

І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.

Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів.

І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію.

А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.

І робив він угодне в Господніх оча́х, усе, що́ робив батько його Амація.

І став він звертатися до Бога за днів Заха́рія, що розумів Божі виді́ння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому у́спіх.

І допоміг йому Бог над филисти́млянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами.

А як він зміцні́в, запиша́лося його серце аж до зіпсуття́, і він спроневі́рився Господе́ві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кади́льному же́ртівнику.

А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдеся́т хоробрих мужів.

І стали вони проти царя Уззійї та й сказали йому: „Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди зо святині, бо ти спроневі́рився, і не за честь це бу́де тобі від Господа Бога!“

І розгнівався Уззійя, — а в руці його була кади́льниця на каді́ння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі́ його показа́лася прока́за, перед священиками в Господньому домі, при кади́льному же́ртівнику...

І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокаже́ний на чолі́ своїм! І вони поспішно ви́гнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вра́зив його Госпо́дь!

І був цар Уззійя прокаже́ний аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокаже́ний, бо був ви́лучений від Господнього дому. А над царськи́м домом був син його Йотам, — він судив наро́д Кра́ю.

І робив він уго́дне в Господніх оча́х, усе, що робив був його батько Уззійя. Тільки він не вхо́див до Господнього храму, та народ іще грішив.

Він збудував горі́шню браму Господнього дому, і багато побудував на му́рі Офел.

І став сильний Йота́м, бо поправив дороги свої перед лицем Господа, Бога свого.

Аха́з був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.

І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидо́тами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами.

І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вони повбивали з його війська та взяли́ до неволі від нього багатьох полоне́них, і спровадили до Дама́ску. Крім то́го, він був ви́даний і в руку Ізраїлевого царя, і той ура́зив його великою пора́зою.

І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоро́брих, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків.

А там був Господній пророк, Одед ім'я́ йому. І він вийшов перед ві́йсько, що вхо́дило до Самарії, та й сказав їм: „Ось Господь, Бог ваших батькі́в, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви повибива́ли між ними з лютістю, яка досягла́ аж до небе́с.