Біблійні вірші про Solomon

І оце вони були зве́рхники намі́сники царя Соломона, — двісті і п'ятдеся́т, що панували над наро́дом.

А фараонову дочку́ перевів Соломон із Давидового Міста до дому, що збудував для неї, як сказав: „Не буде сидіти мені жінка в домі Давида, Ізраїлевого царя, бо святий він, бо Господній ковчег увійшов у нього“.

Тоді Соломон прині́с цілопа́лення для Господа на Господньому же́ртівнику, якого він збудував перед притво́ром,

щоб за потребою кожного дня прино́сити жертву за Мойсеєвим нака́зом, на суботи, і на молодики́, і на свята три ра́зи в році: в свято Опрі́сноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок.

І поставив він, за розпоря́дком Давида, батька свого, че́рги священиків на їхню службу, і Левитів на їхніх ва́ртах на хвалу́ та на службу відповідно до священиків за потребою кожного дня, і придве́рних в їхніх черга́х для кожної брами, бо такий був нака́з Давида, Божого чоловіка.

І не відступали вони від нака́зів царя про священиків та Левитів, щодо всякої речі й щодо ска́рбів.

І була зро́блена вся Соломонова праця аж до цього дня, від зало́ження Господнього дому й аж до закі́нчення його, коли був закі́нчений дім Господній.

Тоді пішов Соломон до Ецйон-Ґеверу та до Елоту над мо́рським берегом в едо́мському кра́ї.

І прислав йому Хура́м через своїх рабів кораблі́ та рабів, що знали море. І прийшли вони з Соломоновими рабами до Офіру, і взяли́ звідти чотири сотні й п'ятдеся́т талантів золота, і приве́зли до царя Соломона.

А цариця Шеви почула була́ про славу Соломонову, і прийшла ви́пробувати Соломона зага́дками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже великим бага́тством, — із верблю́дами, що не́сли па́хощі та бе́зліч золота й дорогого камі́ння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було́ на серці її.

І Соломон вияснив їй усі її за́пити, і не було за́питу, незна́ного Соломонові, якого не порішив би він їй.

І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудува́в,

і їжу сто́лу його, і ме́шкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і ча́шників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він ухо́дить до Господнього дому, — і не могла вона з дива вийти!

І сказала вона до царя: „Правдою було те, що я чула в своїм кра́ї про твої діла та про твою мудрість.

І не повірила я їхнім слова́м, аж поки сама́ не прийшла та не побачили мої очі, — і ось не була́ предста́влена мені й половина великости твоєї мудрости: ти переви́щив славу, про яку я чула!

Щасливі люди твої, і щасливі оці твої слу́ги, що за́вжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!

Нехай буде благослове́нний Госпо́дь, Бог твій, що вподо́бав тебе́, щоб посадити тебе́ на Свого тро́на за царя у Го́спода, Бога твого, через любов Бога твого до Ізра́їля, щоб утверди́ти його навіки. І Він настанови́в тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!“

І дала́ вона царе́ві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато па́хощів та дороге́ камі́ння. І більш уже не було таких па́хощів, як ті, що цариця Шеви дала́ царе́ві Соломо́нові!

І також Хура́мові раби та раби Соломонові, що дово́зили золото з Офіру, спрова́джували алму́ґове дерево та дороге́ камі́ння.

І пороби́в цар з алмуґового де́рева схо́ди для Господнього дому та для дому царсько́го, і гу́сла, і а́рфи для співакі́в. І такі речі, як вони, не ба́чені перед тим в юдейському Кра́ї!

А цар Соломон дав цариці Шеви все бажа́ння її, чого вона бажа́ла, окрім такого, що вона приве́зла до царя. І пішла вона назад до свого кра́ю, вона та слу́ги її.

І була вага того золота, що прихо́дило для Соломона в одно́му році, шість сотень і шістдеся́т і шість талантів золота,

окрім того, що прихо́дило від купців та з торго́влі ходя́чих. І всі царі ара́бські та намі́сники Кра́ю дово́зили золото й срібло Соломо́нові.

І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, — шість сотень шеклів кутого золота йшло на одно́го щита,

та три сотні щитів менших із кутого золота, — три сотні шеклів золота йшло на одно́го щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.