Біблійні вірші про Night

так місяці ма́рности да́но в спа́док мені, та ночі терпі́ння мені відлічили.

Коли я кладусь, то кажу́: „Коли встану?“ І тя́гнеться вечір, і переверта́ння із бо́ку на бік їм до ранку.

На світа́нку встає душогу́б, замордо́вує бідного та злидаря́, а ніч він прово́дить, як зло́дій.

А перелю́бника око чекає смерка́ння, говорячи: „Не побачить мене жодне око!“ і засло́ну кладе на обличчя.

Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,

для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.

Бож у смерті нема пам'ята́ння про Тебе, у шео́лі ж хто буде хвалити Тебе?

Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!

В день недолі озве́ться до тебе Госпо́дь, Ім'я́ Бога Якового зробить си́льним тебе!

на пасови́ськах зелених осе́лить мене́, на тихую воду мене запрова́дить!

Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя!

У злій справі зміцня́ють себе, змовля́ються па́стки таємно розста́вити, кажуть: „Хто бу́де їх бачити?“

The day is thine, the night also is thine: thou hast prepared the light and the sun.

щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.

Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.

Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,

щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.

І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.

Mine eyes prevent the night watches, that I might meditate in thy word.

Хваліте Господнє Ім'я́, хваліте, Господні раби,

Хай при́сок на них упаде́, нехай кине Він їх до огню́, до прова́лля, щоб не встали вони!

коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.

Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.

„По но́чах на ложі своїм я шукала того́, кого́ полюбила душа моя. Шукала його, — та його не знайшла́.

„Я сплю, — моє ж серце чува́є. Ось голос мого коханого! Стукає. „Відчини мені, се́стро моя, о моя ти подру́женько, голубко моя, моя чиста, — бо росою покри́лася вся моя голова, мої ку́чері — кра́плями ночі!“