- English
- King James KJV
- Complete Jewish CJB
- World English WEBM
- Berean Standard BSB
- American Standard ASV
- Geneva GNV
- Young's Literal YLT
- Douay-Rheims DRC
- International
- Shqip ALB
- العربية SVD
- বাংলা BN-IRV
- မြန်မာ Judson
- 简体文 CUV-S
- 繁體中文 CUV-T
- Čeština BKR
- Nederlands STVE
- Français LSG
- Deutsch SCH
- Ελληνικά Vamvas
- ગુજરાતી GU-IRV
- Hausa HCB
- עברית Hebrew
- हिन्दी HCV
- Magyar KAROLI
- Bahasa Indonesia INDO-TB
- Italiano Diodati
- 日本語 Kougo
- 한국어 Korean
- മലയാളം MAL
- मराठी MRCV
- Norsk DNB
- فارسی OPV
- Polski BG
- Português Almeida
- Română Cornilescu
- Русский Synodal
- Español RVG
- Kiswahili Neno
- Svenska SV1917
- Tagalog TAG-ADB
- தமிழ் TCV
- తెలుగు TSA
- ภาษาไทย THAI-KJV
- Українська Ohienko
- Tiếng Việt CADMAN
- Yorùbá YCB
circa AD 30–62
The Early Church
Pentecost ignites a movement; Peter, Paul, and countless others carry the gospel from Jerusalem to the ends of the earth.
Вірші цього періоду
- Дії 15:32бл. 51 н. е.
А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.
- Дії 15:33бл. 51 н. е.
А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
- Дії 15:34бл. 51 н. е.
Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.
- Дії 15:35бл. 51 н. е.
А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.
- Дії 15:36бл. 51 н. е.
А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.
- Дії 15:37бл. 51 н. е.
А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.
- Дії 15:38бл. 51 н. е.
Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.
- Дії 15:39бл. 51 н. е.
І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.
- Дії 15:40бл. 51 н. е.
А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.
- Дії 15:41бл. 51 н. е.
І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.
- Дії 16:1бл. 53 н. е.
І прибув він у Де́рвію й Лі́стру. І ото був там один учень, на ім'я́ Тимофій, син наве́рненої однієї юде́янки, а ба́тько був ге́ллен.
- Дії 16:2бл. 53 н. е.
Добре свідо́цтво про нього давали брати, що були в Лі́стрі та в Іконі́ї.
- Дії 16:3бл. 53 н. е.
Павло захотів його взяти з собою, — і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був ге́ллен.
- Дії 16:4бл. 53 н. е.
Як міста ж перехо́дили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постано́ви, які видали в Єрусалимі апо́столи та старші.
- Дії 16:5бл. 53 н. е.
А Церкви́ змі́цнювалися в вірі, і щоденно зростали кі́лькістю.
- Дії 16:6бл. 53 н. е.
А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну гала́тську.
- Дії 16:7бл. 53 н. е.
Дійшовши ж до Мі́зії, хотіли піти до Віті́нії, та їм не дозволив Дух Ісусів.
- Дії 16:8бл. 53 н. е.
Обминувши ж Мі́зію, прибули́ до Троа́ди.
- Дії 16:9бл. 53 н. е.
І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македо́нянин став перед ним і благав його, кажучи: „Прийди в Македо́нію, і нам поможи!“
- Дії 16:10бл. 53 н. е.
Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македо́нію, зрозумівши, що Госпо́дь нас покликав звіщати їм Єва́нгелію.
- Дії 16:11бл. 53 н. е.
Тож відпливши з Троа́ди, прибули́ ми навпрост у Самотра́кію, а другого дня до Неа́поля,
- Дії 16:12бл. 53 н. е.
звідтіля ж у Фили́пи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули́ ми в цім місті днів кілька.
- Дії 16:13бл. 53 н. е.
Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звича́єм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посхо́дились.
- Дії 16:14бл. 53 н. е.
Прислуха́лася й жінка одна, що звалася Лі́дія, купчиха кармази́ном з міста Тіяті́р, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.
- Дії 16:15бл. 53 н. е.
А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: „Якщо ви признали, що вірна я Господе́ві, то прийдіть до госпо́ди моєї й живіть“. І змусила нас.