circa 1446 BC

Sinai & The Law

God meets Israel at Mount Sinai, reveals the Ten Commandments, and establishes the Tabernacle and the priestly covenant.

1,657 віршів · 2 книг охоплено

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
Фільтрувати за книгою
  1. Вихід 21:21бл. 1491 до н. е.

    Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.

  2. Вихід 21:22бл. 1491 до н. е.

    А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.

  3. Вихід 21:23бл. 1491 до н. е.

    А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,

  4. Вихід 21:24бл. 1491 до н. е.

    око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

  5. Вихід 21:25бл. 1491 до н. е.

    опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.

  6. Вихід 21:26бл. 1491 до н. е.

    А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.

  7. Вихід 21:27бл. 1491 до н. е.

    А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.

  8. Вихід 21:28бл. 1491 до н. е.

    А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.

  9. Вихід 21:29бл. 1491 до н. е.

    А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.

  10. Вихід 21:30бл. 1491 до н. е.

    Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.

  11. Вихід 21:31бл. 1491 до н. е.

    Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим законом.

  12. Вихід 21:32бл. 1491 до н. е.

    If the ox shall push a manservant or a maidservant; he shall give unto their master thirty shekels of silver, and the ox shall be stoned.

  13. Вихід 21:33бл. 1491 до н. е.

    А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,

  14. Вихід 21:34бл. 1491 до н. е.

    власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.

  15. Вихід 21:35бл. 1491 до н. е.

    А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.

  16. Вихід 21:36бл. 1491 до н. е.

    А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.

  17. Вихід 22:1бл. 1491 до н. е.

    Коли зло́дій буде зло́влений в підко́пі, і буде побитий так, що помре, то нема прови́ни крови на тому, хто побив.

  18. Вихід 22:2бл. 1491 до н. е.

    Але як засвітило сонце над ним, то є на ньо́му прови́на крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде про́даний за свою краді́жку.

  19. Вихід 22:3бл. 1491 до н. е.

    Якщо та крадіжка справді буде зна́йдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.

  20. Вихід 22:4бл. 1491 до н. е.

    Коли хто ви́пасе поле або виноградинка, і пустить свою худобу й буде випаса́ти на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.

  21. Вихід 22:5бл. 1491 до н. е.

    Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, — конче відшкодує той, хто запалив пожежу.

  22. Вихід 22:6бл. 1491 до н. е.

    Коли хто дасть своє́му ближньому срібло або по́суд на збере́ження, а воно буде вкра́дене з дому того чоловіка, — якщо буде зна́йдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.

  23. Вихід 22:7бл. 1491 до н. е.

    Якщо ж злодій не буде зна́йдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.

  24. Вихід 22:8бл. 1491 до н. е.

    У кожній справі провини, — про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох при́йде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.

  25. Вихід 22:9бл. 1491 до н. е.

    Коли хто дасть своєму ближньому на збере́ження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив, —