Jesus

А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:

Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.

І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.

Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“

А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?

Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.

А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“

Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.

А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,

Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.

А наро́д, чувши це, дивувався науці Його.

Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.

І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:

Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.

Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“ Вони Йому кажуть: „Давидів“.

Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

„Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.

Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“

І ніхто не спромігся відпові́сти Йому ані сло́ва... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,

А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́.

І не називайте нікого отцем на землі, — бо один вам Отець, що на небі.

І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос.