1 до коринтян7

Шлюб, утримання та взаємний обов’язок

1
А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.
2
Але щоб уни́кнути розпусти, нехай кожен муж має дружи́ну свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.
3
Нехай віддає́ чоловік своїй дружи́ні потрібну любов, так же само й чоловікові дружи́на.
4
Дружи́на не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружи́на.
5
Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням.
6
А це говорю́ вам як раду, а не як нака́за.
7
Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так.

Поради неодруженим і вдовам

8
Говорю́ ж неодруженим і вдо́вам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.
9
Коли ж не втри́маються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпаля́тися.

Накази щодо християнського шлюбу

10
А тим, що побрались, наказую не я, а Госпо́дь: Нехай не розлуча́ється дружи́на з своїм чоловіком!
11
А коли ж і розлу́читься, хай зостається незамі́жня, або з чоловіком своїм хай поми́риться, — і не відпускати чоловікові дружи́ни!

Змішані шлюби та розлучення

12
Іншим же я говорю́, не Госпо́дь: коли який брат має дружи́ну невіруючу, і згідна вона жити з ним, — нехай він не лишає її.
13
І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, — нехай не лишає його.
14
Чоловік бо невіруючий освячується в дружи́ні, а дружи́на невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були́ б ваші діти, тепер же святі.
15
А як хоче невіруючий розлучи́тися, хай розлу́читься, — не нево́литься брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.
16
Звідки знаєш ти, дружи́но, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружи́ни?

Залишайтеся у своєму покликанні

17
Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призна́чив, як Госпо́дь покликав його. І так усім Церква́м я наказую.
18
Хто покликаний був в обрі́занні, — нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрі́занні, — нехай не обрі́зується.
19
Обрі́зання ніщо, і ніщо необрі́зання, а важли́ве — дотри́мування Божих заповідей.
20
Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покли́каний був.
21
Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то ви́користай краще це.
22
Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа.
23
Ви дорого ку́плені, — тож не ставайте рабами людей!
24
Браття, кожен із вас, в якім стані покли́каний був, хай у тім перед Богом лишається!

Настанови щодо дівчат і теперішньої скрути

25
Про дівчат же не маю нака́зу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним.
26
Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.
27
Ти зв'язаний з дружи́ною? Не шукай розв'я́зання. Розв'язався від дружи́ни? Не шукай дружи́ни.
28
А коли ти й оже́нишся, то не згрішив; і як дівчина заміж пі́де, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.
29
А це, браття, кажу́ я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружи́н, були, як ті, що не мають,
30
а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули́,
31
а хто цьогосвітнім кори́стується, — як би не кори́стувались, бо минає стан світу цього́.
32
А я хо́чу, щоб ви безклопі́тні були́. Неодру́жений про речі Господні клопо́четься, як догодити Господе́ві,
33
а одру́жений про речі життє́ві клопочеться, як догодити своїй дружи́ні,
34
і він поділений. Незамі́жня ж жінка та дівчина про речі Господні клопо́четься, щоб бути святою і тілом, і духом. А замі́жня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.
35
А це я кажу́ вам самим на пожиток, а не щоб сильце́ вам накинути, але щоб пристойно й горли́во держались ви Господа.

Рішення щодо заручин і шлюбу

36
А як ду́має хто про дівчину свою, що со́ромно, як вона переросте́, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай за́між вихо́дять.
37
А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре.
38
Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще.

Повторний шлюб удови

39
Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі.
40
Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа.
Use ← → arrow keys to navigate
Settings

Reading Style

Typeface

Font Size 19px

Reading Width 45 chars

Options