Біблійні вірші про Wicked

¶ Salvation is far from the wicked: for they seek not thy statutes.

Хто сіє з слізьми́, зо спі́вом той жне:

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!

І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.

Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,

тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —

за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,

не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!

щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,

від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,

що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,

що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —

щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,

що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —

вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,

ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —

бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!

Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,

він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,

в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —

тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!

Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.

Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.

Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.