Skip to content

Біблійні вірші про Traitor

35 віршів · 1 аспект

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

  2. і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“ І вони йому виплатили тридцять срібняків.

  3. І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.

  4. Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“

  5. І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.

  6. А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.

  7. І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“ І поцілував Його.

  8. Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“ Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.

  9. Юда ж Іскаріо́тський, один із Дванадцятьо́х, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.

  10. А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібнякі́в за те дати. І він став вишукувати, я́к би слушного ча́су їм видати Його.

  11. І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люди з мечами та ки́ями від первосвящеників, і книжників, і старших.

  12. А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого я поцілую, то Він, — беріть Його, і обере́жно ведіть“.

  13. І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: „Учителю!“ І поцілував Його.

  14. Сатана ж увійшов у Юду, зва́ного Іскаріо́т, одно́го з Дванадцятьо́х.

  15. І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, я́к він видасть Його.

  16. Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібнякі́в.

  17. І він обіцяв, і шукав відповідного ча́су, щоб їм видати Його без наро́ду.

  18. Та однак, — за столом ось зо Мною рука Мого зра́дника.

  19. Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“

  20. А вони почали́ між собою питати, котри́й з них мав би це вчинити?

  21. І, коли Він іще говорив, ось наро́д з'явився, і один із Дванадцятьо́х, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. [Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!“] .

  22. Ісус же промовив до нього: „Чи оце поцілу́нком ти, Юдо, видаєш Сина Лю́дського?“

  23. Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,

  24. За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.

  25. Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.