Біблійні вірші про Self-Denial

Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати.

А це я роблю́ для Єва́нгелії, щоб стати її спільником.

І кожен змагу́н від усього стримується; вони ж — щоб тлінний прийняти вінок, але ми — щоб нетлінний.

Тож біжу́ я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи́.

Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати само́му негі́дним.

Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!

Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!

як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони.

не пово́диться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не ду́має лихо́го,

Ні в чому ніякого спотика́ння не робимо, щоб служі́ння було бездога́нне,

а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах,

у вда́рах, у в'язницях, у ро́зрухах, у пра́цях, у недосипа́ннях, у поста́х,

І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, — живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Само́го Себе.

І кажу́: ходіть у Дусі, — і не вчи́ните пожадливости тіла,

бо тіло бажає противного Духові, а Дух противного тілу, і супротивні вони один о́дному, щоб ви чинили не те, чого хочете.

А ті, що Христові Ісусові, розп'яли́ вони тіло з пожадли́востями та з по́хотями.

А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'я́тий світ для мене, а я для світу.

щоб відкинути, за першим поступо́ванням, старо́го чоловіка, який зотліває в звабли́вих пожадливостях,

Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,

але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,

Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.

Але те, що́ для мене було́ за надба́ння, те ради Христа я за втрату вважав.

Тож усе я вважаю за втрату ради переважного позна́ння Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всьо́го, і вважаю все за сміття́, щоб придбати Христа,

щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Зако́ну, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,