Біблійні вірші про Self-Denial: Christ set an example of

Знов диявол бере Його на височе́зную го́ру, і показує Йому всі царства на світі та їхню славу,

та й каже до Нього: „Це все Тобі дам, якщо впаде́ш і мені Ти покло́нишся!“

Тоді каже до нього Ісус: „Відійди, сатано! Бо ж написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“

Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.

Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“.

Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,

але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,

Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.