Біблійні вірші про Self-Denial

Бо написано: „Я живу, каже Госпо́дь, і схи́литься кожне коліно передо Мною, і ви́знає Бога кожен язик!“

Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.

Отож, не будемо більше осуджувати один о́дного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотика́ння та спокуси.

Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічо́го нечистого в само́му собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому́ воно нечисте.

Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю пово́дишся ти, — не губи своєю поживою того́, за кого Христос був умер.

Нехай ваше добре не зневажа́ється.

Бо Царство Боже не пожи́ва й питво́, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.

Хто цим служить Христові, той Богові милий і шано́ваний поміж людьми́.

Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудува́ння один о́дного!

Не руйнуй діла Божого ради поживи, — усе бо чисте, але зле люди́ні, що їсть на спотика́ння.

Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гірши́ться, або споку́шується, або слабне.

Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробо́вується!

Ми, сильні, повинні не́сти слабості безсилих, а не собі догоджати.

Кожен із нас нехай догоджа́є ближньому на добро для збудува́ння.

Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“.

А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію.

А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,

Усе мені можна, та не все на пожи́ток. Усе мені можна, але мною, ніщо володіти не повинно.

Коли бо хто бачить тебе, маю́чого знання́, як ти в і́дольській божни́ці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе́, не буде спону́кане їсти ідольські жертви?

І через знання́ твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер!

Грі́шачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите́.

Ось тому́, коли їжа споку́шує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого!

Як право на вас мають інші, то тим більше ми. Але ми не вжили́ цього права, та все те́рпимо, аби перешкоди якої Христовій Єва́нгелії ми не вчинили.

Але з того нічого не вжив я. А цього́ не писав я для того, щоб для мене так було́. Бо мені краще вмерти, аніж щоб хто зні́вечив хвалу мою!

Яка ж нагорода мені? — Та, що, благові́стячи, я безкори́сливо проповідував Христову Єва́нгелію, не використо́вуючи особистих прав щодо благові́стя.