Біблійні вірші про Psalms

Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!

Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,

Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,

гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,

аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!

Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?

¶ A Psalm of Asaph. God standeth in the congregation of the mighty; he judgeth among the gods.

Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —

бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!

Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!

Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів,- і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“

Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —

намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,

Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.

¶ To the chief Musician upon Gittith, A Psalm for the sons of Korah. How amiable are thy tabernacles, O LORD of hosts!

Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,

Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.

Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!

Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!

Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?

Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!

Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,

нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!

Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.

Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,