Перейти до вмісту

circa 930–586 BC

The Divided Kingdom

The kingdom splits into Israel and Judah; prophets warn of judgment as both nations slowly drift into idolatry and exile.

1,722 віршів · 3 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. 2 Хроніки 18:28бл. 897 до н. е.

    І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.

  2. 2 Хроніки 18:29бл. 897 до н. е.

    І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Я переберуся й піду́ на бій, а ти вбери свої шати!“ І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.

  3. 2 Хроніки 18:30бл. 897 до н. е.

    А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесни́ць, говорячи: „Не воюйте ні з мали́м, ні з великим, а тільки з сами́м Ізраїлевим царем!“

  4. 2 Хроніки 18:31бл. 897 до н. е.

    І сталося, як зверхники колесни́ць побачили Йонатана, то вони сказали: „Це Ізраїлів цар!“ І вони оточи́ли його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.

  5. 2 Хроніки 18:32бл. 897 до н. е.

    І сталося, як зверхники колесни́ць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.

  6. 2 Хроніки 18:33бл. 897 до н. е.

    А один чоловік зне́хотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'я́занням пояса та між па́нцерем. А той сказав візникові: „Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ра́нений“...

  7. 2 Хроніки 18:34бл. 897 до н. е.

    І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поста́влений на колесни́ці проти сирі́ян аж до вечора. І помер він під час за́ходу сонця...

  8. 2 Хроніки 19:1бл. 896 до н. е.

    І вернувся Йосафа́т, цар Юдин, із ми́ром до дому свого́ до Єрусалиму.

  9. 2 Хроніки 19:2бл. 896 до н. е.

    І вийшов перед нього прозорли́вець Єгу, син Ханані, та й сказав до царя Йосафата: „Чи бу́деш допомагати несправедливому, а тих, хто нена́видить Господа, бу́деш любити? І за це на тобі гнів від Господнього лиця.

  10. 2 Хроніки 19:3бл. 896 до н. е.

    Але й добрі речі знайшлися при тобі, бо ти повигу́блював Аста́рти з Кра́ю, і нахилив своє серце, щоб шукати Господа“.

  11. 2 Хроніки 19:4бл. 896 до н. е.

    І осівся Йосафат в Єрусалимі, і він зно́ву вихо́див між народ від Беер-Шеви аж до Єфремових гір, і наверта́в їх до Господа, Бога їхніх батьків.

  12. 2 Хроніки 19:5бл. 896 до н. е.

    І понаставля́в він суддів у Краю́, по всіх укрі́плених Юдиних містах, для кожного міста.

  13. 2 Хроніки 19:6бл. 896 до н. е.

    І сказав він до суддів: „Дивіться, що́ ви робите, бо не для люди́ни ви судите, але для Господа, і Він з вами в справі суду.

  14. 2 Хроніки 19:7бл. 896 до н. е.

    А тепер нехай буде Господній страх на вас. Стережіться й робіть, бо нема в Господа, Бога нашого, кривди, ані огляду на особу, ані брання́ дару́нка“.

  15. 2 Хроніки 19:8бл. 896 до н. е.

    А також в Єрусалимі понаставля́в Йосафат з Левитів і з священиків та з голів ба́тьківських домів Ізраїля для Господнього су́ду та для супере́чок. І вернулися вони до Єрусалиму.

  16. 2 Хроніки 19:9бл. 896 до н. е.

    І він наказав їм, говорячи: „Отак чині́ть у страху́ Господньому, вірністю та ці́лим серцем.

  17. 2 Хроніки 19:10бл. 896 до н. е.

    А щодо всякої супере́чки, що при́йде до вас від ваших братів, що сидять по містах своїх, де треба розсудити чи то за кров, чи то за Зако́н, чи то за заповідь, устави, чи за права́, то остережете їх, і вони не згрішать Господе́ві, і не буде гніву на вас та на ваших братів. Так робіть, і не згрішите!

  18. 2 Хроніки 19:11бл. 896 до н. е.

    А ось священик Амарія — голова над вами до всяких Господніх рече́й, а Завадія, син Ізмаїлів, володар Юдиного дому, — до всякої царевої речі, і писарі Левити — перед вами. Будьте міцні й зробіть, — і нехай буде Господь з добрим!“

  19. І сталося по тому, пішли моаві́тяни та аммоні́тяни, а з ними деякі з меунян, проти Йосафата на війну́.

  20. І прийшли, і доне́сли Йосафатові, говорячи: „Прийшла на тебе сила силенна з того боку моря, з Сирії, і ось вони в Хаццон-Тамарі, воно — Ен-Ґеді“.

  21. І злякався Йосафа́т, і постановив зверну́тися до Господа. І він проголосив піст на всю Юдею.

  22. І зібралися юде́яни просити допомоги від Господа, також поприхо́дили зо всіх Юдиних міст просити Господа.

  23. І став Йосафа́т у зборі Юдиному та єрусали́мському в Господньому домі, перед нови́м подві́р'ям,

  24. та й сказав: „Господи, Боже батьків наших! Чи ж не Ти Бог на небеса́х? І Ти пануєш над усіма́ царствами наро́дів, і в руці Твоїй — сила та міць, і немає такого, хто б став проти Тебе!

  25. Чи ж не Ти, Боже наш, повиганя́в ме́шканців цього Кра́ю перед наро́дом Твоїм, Ізраїлем, і дав його Авраамовому насінню, Твоє́му при́ятелеві навіки?