circa 605–538 BC

The Babylonian Exile

Jerusalem falls and the temple burns; Ezekiel and Daniel minister among the exiles as Lamentations mourns the city's ruin.

1,784 віршів · 3 книг охоплено

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
Фільтрувати за книгою
  1. Плач Єремії 2:4бл. 588 до н. е.

    Він нап'я́в Свого лу́ка, як ворог, проти́вником стала прави́ця Його́, і Він вибив усе, що для ока було пожада́не, у скинії до́ньки сіонської вилив запе́клість Свою, як огонь.

  2. Плач Єремії 2:5бл. 588 до н. е.

    Господь став, як той во́рог, пони́щив Ізраїля Він, всі пала́ти його зруйнува́в, тверди́ні його попусто́шив, — і Юдиній до́ньці примно́жив зідха́ння та сто́гін!

  3. Плач Єремії 2:6бл. 588 до н. е.

    Понищив горо́жу Свою, немов у садка́, місце зборів Своїх попусто́шив, Госпо́дь учинив, що забу́ли в Сіоні про свято й суботу, і відки́нув царя́ та священика в лю́тості гніву Свого́.

  4. Плач Єремії 2:7бл. 588 до н. е.

    Покинув Господь Свого же́ртівника, допусти́в побезче́стити святиню Свою́, передав в руку во́рога му́ри пала́ців її, — вороги́ зашуміли в Господньому домі, немов би святко́вого дня!

  5. Плач Єремії 2:8бл. 588 до н. е.

    Задумав Госпо́дь зруйнува́ти мур сіо́нської до́ньки, Він ви́тягнув шнура, Своєї руки не вернув, щоб не нищити, сумни́ми вчинив передму́р'я та мур, — вони ра́зом осла́бли,

  6. Плач Єремії 2:9бл. 588 до н. е.

    її брами запа́лися в зе́млю, пони́щив Він та полама́в її за́суви. Її цар і князі́ її серед поганів. Немає навча́ння Зако́ну, і пророки її не знахо́дять виді́ння від Господа.

  7. Плач Єремії 2:10бл. 588 до н. е.

    Сидять на землі та мовчать старші́ до́ньки сіо́нської, по́рох посипали на свою голову, підпереза́лись вере́тами, аж до землі свою го́лову єрусалимські дівчата схили́ли.

  8. Плач Єремії 2:11бл. 588 до н. е.

    Повиплива́ли від сліз мої очі, моє ну́тро клеко́че, на землю печінка моя вилива́ється через зане́пад дочки́ мого люду, коли немовля́ й сосуне́ць умліва́ють голодні на пло́щах міськи́х.

  9. Плач Єремії 2:12бл. 588 до н. е.

    Вони кви́лять своїм матеря́м: „Де пожи́ва й вино?“ І ску́люються, як ране́ний, на пло́щах міськи́х, коли ду́ші свої випускають на лоні своїх матері́в.

  10. Плач Єремії 2:13бл. 588 до н. е.

    Що засві́дчу тобі, що вподо́блю до тебе, о єрусалимськая до́чко? Що вчиню́ тобі рі́вним, щоб тебе звесели́ти, о діво, о до́чко сіонська? Бо велика, як море, руїна твоя́, — хто тебе поліку́є?

  11. Плач Єремії 2:14бл. 588 до н. е.

    Пророки твої провіща́ли для тебе марно́ту й фальши́ве, і не відкривали твого гріха́, щоб долю твою відверну́ти, — для тебе вбачали пророцтва марно́ти й вигна́ння.

  12. Плач Єремії 2:15бл. 588 до н. е.

    Усі, що проходять дорогою, плещуть у долоні на тебе, і посви́стують та головою своє́ю хита́ють над до́нькою Єрусалиму та кажуть: „Хіба це те місто, що про ньо́го казали: Корона пишно́ти, розра́да всієї землі?“

  13. Плач Єремії 2:16бл. 588 до н. е.

    Усі вороги твої па́щу на тебе роззя́влюють, сви́щуть й зубами скрего́чуть та кажуть: „Ми поже́рли її. Оце справді той день, що чекали його, — знайшли ми і бачимо його!“

  14. Плач Єремії 2:17бл. 588 до н. е.

    Учинив Господь те, що заду́мав, Він ви́повнив слово Своє, що його наказав від днів да́вніх: усе зруйнував, і милосердя не мав, і ворога втішив тобою, Він ро́га підійняв супроти́вних твоїх.

  15. Плач Єремії 2:18бл. 588 до н. е.

    Їхнє серце до Господа крик підіймає, о муре, о до́чко Сіону! Проливай, як потік, сльози вдень та вночі, не давай відпочи́нку собі, нехай не спочи́не зіни́ця твоя!

  16. Плач Єремії 2:19бл. 588 до н. е.

    Уставай, голоси уночі на поча́тку сторо́жі! Виливай своє серце, мов во́ду, навпроти обли́ччя Господнього! Підійми ти до Нього доло́ні свої за душу своїх немовля́т, що від голоду мліють на розі всіх вулиць!

  17. Плач Єремії 2:20бл. 588 до н. е.

    Споглянь, Господи, і подивися, кому́ Ти зробив отаке? Чи конечним було, щоб жінки́ їли плід свій, свої́х немовля́т, яких ви́плекали? Щоб був у святині Господній заби́тий священик і пророк?

  18. Плач Єремії 2:21бл. 588 до н. е.

    Лежать на землі на вулицях ря́дом юнак та стари́й. Попа́дали діви мої та мої парубки́ від меча́, — Ти побив їх в день гніву Свого́, порізав, не мав милосердя.

  19. Плач Єремії 2:22бл. 588 до н. е.

    Ти викли́кував, мов на день свята, жахо́ти мої із довкі́лля, — і врято́ваного не було́, і позоста́льця в день гніву Господнього, — повигублював ворог мій тих, кого ви́плекала та зрости́ла була́.

  20. Плач Єремії 3:1бл. 588 до н. е.

    Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —

  21. Плач Єремії 3:2бл. 588 до н. е.

    Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.

  22. Плач Єремії 3:3бл. 588 до н. е.

    Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.

  23. Плач Єремії 3:4бл. 588 до н. е.

    Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,

  24. Плач Єремії 3:5бл. 588 до н. е.

    обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,

  25. Плач Єремії 3:6бл. 588 до н. е.

    у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.