circa AD 48–96
Letters to the Churches
Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.
Вірші цього періоду
- 2 до коринтян 6:8бл. 60 н. е.
через славу й безчестя, через га́ньбу й хвалу́, як обманці, але ми правдиві;
- 2 до коринтян 6:9бл. 60 н. е.
як незнані, та по́знані, як умираючі, та ось ми живі; як ка́рані, та не забиті;
- 2 до коринтян 6:10бл. 60 н. е.
як сумні, але за́вжди веселі; як убогі, але багатьох ми збага́чуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.
- 2 до коринтян 6:11бл. 60 н. е.
Уста наші відкрились до вас, кори́нтяни, серце наше розши́рене!
- 2 до коринтян 6:12бл. 60 н. е.
У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!
- 2 до коринтян 6:13бл. 60 н. е.
Такою ж відплатою — говорю́, немов дітям — розширені будьте й ви!
- 2 до коринтян 6:14бл. 60 н. е.
До чужого ярма́ не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззако́нням, або яка спільність у світла з те́мрявою?
- 2 до коринтян 6:15бл. 60 н. е.
Яка згода в Христа з белійяа́ром? Або яка частка вірного з невірним?
- 2 до коринтян 6:16бл. 60 н. е.
Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: „Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, — а вони бу́дуть наро́дом Моїм!
- 2 до коринтян 6:17бл. 60 н. е.
Вийдіть тому́ з-поміж них та й відлучі́ться, — каже Госпо́дь, — і не торкайтесь нечистого, — і Я вас прийму́,
- 2 до коринтян 6:18бл. 60 н. е.
і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочо́к Мені бу́дете, — говорить Господь Вседержи́тель!“
- 2 до коринтян 7:1бл. 60 н. е.
Отож, мої любі, мавши ці обі́тниці, очистьмо себе від усякої не́чисти тіла та духа, — і творімо святиню у Божім страху́!
- 2 до коринтян 7:2бл. 60 н. е.
Дайте місце для нас! Ми ніко́го не скривдили, ніко́го не зіпсували, нікого не ошука́ли!
- 2 до коринтян 7:3бл. 60 н. е.
Говорю́ не на о́суд, бо я перед тим був сказав, що ви в серцях наших, щоб нам із вами чи померти чи жити.
- 2 до коринтян 7:4бл. 60 н. е.
У мене велика сміли́вість до вас, велика мені похвала́ з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі.
- 2 до коринтян 7:5бл. 60 н. е.
Бо коли ми прийшли в Македо́нію, тіло наше не мало спочинку нія́кого, у всьому бідуючи: назовні — бої, страхіття — всере́дині.
- 2 до коринтян 7:6бл. 60 н. е.
Але Бог, що тішить прини́жених, потішив нас при́ходом Тита,
- 2 до коринтян 7:7бл. 60 н. е.
і не тільки його прибуття́м, а й поті́шенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу́, про ваш смуток, про вашу горли́вість до мене, так що я більше тішився.
- 2 до коринтян 7:8бл. 60 н. е.
Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово.
- 2 до коринтян 7:9бл. 60 н. е.
Я радію тепер не тому́, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покая́ння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чо́му не мати втрати від нас.
- 2 до коринтян 7:10бл. 60 н. е.
Бо смуток для Бога чинить каяття́ на спасі́ння, а про нього не жалуємо, а смуток світськи́й — чинить смерть.
- 2 до коринтян 7:11бл. 60 н. е.
Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажа́ння, яку горливість, яку по́мсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі.
- 2 до коринтян 7:12бл. 60 н. е.
А коли я й писав вам, то не через того, хто кри́вдить, і не через покри́вдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом.
- 2 до коринтян 7:13бл. 60 н. е.
Тому́ то потіхою вашою вті́шились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспоко́їли духа його.
- 2 до коринтян 7:14бл. 60 н. е.
Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоро́мився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала́ перед Титом правдива була́!