David

І до днів твоїх Я дода́м п'ятнадцять літ, і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню́ це місто ради Себе та ради раба Свого Давида“.

І поставив він бовва́на Астарти, якого зробив, у домі, про якого Господь сказав був до Давида та до сина його Соломона: „У цьо́му домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх Ізраїлевих племен, покладу́ Я Ім'я́ Своє навіки!

І робив він угодне в Господніх оча́х, і ходив усією дорогою свого батька Давида, і не вступався ані праворуч, ані ліворуч.

Оцема шостого, Давида сьомого.

А оце були́ Дави́дові сини, що народилися йому в Хевро́ні: перворо́джений — Амно́н, від їзреелі́тянки Ахіноам; другий — Даниїл, від кармелі́тянки Авіґаїл;

Усе це Давидові сини́, окрім синів нало́жниць та сестри́ їх Тамари.

і в Бет-Маркавоті, і в Хацар-Сусімі, і в Бет-Бір'і, і в Шаараїмі, — оце їхні міста аж до запарюва́ння Давидового.

сина Амці, сина Бані, сина Шамері

А Толині сини: Уззі, і Рефая, і Єріїл, і Яхмай, і Ївсам, і Самуїл, — го́лови їхніх ба́тьківських домі́в Толи, хоробрі вояки́ своїх ро́дів. Число їх за Давидових днів — двадцять і дві тисячі і шість сотень.

Усіх їх, ви́браних на придве́рних при поро́гах, було двісті й дванадцять. Вони переписані по своїх оса́дах. Їх поставив Давид та прозорли́вець Самуїл за їх вірність.

а не виві́дував від Господа. І Він убив його, а царство його передав Дави́дові, Єссе́євому синові.

І зібрався ввесь Ізра́їль до Давида в Хевро́н, говорячи: „Оце ми кість твоя та тіло твоє!

І прийшли всі Ізраїлеві старші́ в Хевро́н, а Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом через Самуїла.

І пішов Давид та ввесь Ізра́їль до Єрусалиму, — він Євус, і там були євусе́яни, ме́шканці того кра́ю.

І сказали ме́шканці Євусу до Давида: „Ти не вві́йдеш сюди!“ Та здобу́в Дави́д тверди́ню Сіо́н, — він Місто Давида.

І сказав Давид: „Кожен, хто найперше поб'є євусе́янина, той стане за го́лову та за зве́рхника“. І ввійшов найперше Йоа́в, син Церуїн, і став за го́лову.

І осівся Дави́д у тверди́ні, тому́ назвав ім'я їй: Дави́дове Мі́сто.

І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь Савао́т був із ним.

А оце го́лови Давидових ли́царів, що хоробро труди́лися з ним у його царстві, з усім Ізраїлем, щоб настанови́ти його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем.

А оце число Давидових ли́царів: Яшов'ам, син Гахмоні, голова тридцяти, — він махнув своїм списо́м — і побив за один раз три сотні!

Він був із Давидом у Пас-Дамімі, а филисти́мляни зібралися там на бій. І була там діля́нка поля, повна ячме́ню, а наро́д утікав перед филисти́млянами.

І зійшли троє з тих тридцяти на пе́реді на скелю до Давида, до печери Адуллам. А филистимський та́бір таборува́в у долині Рефаїм.

Давид же був тоді в тверди́ні, а филистимська зало́га була тоді в Віфлеємі.

І спра́гнув Давид та й сказав: „Хто напо́їть мене водою з віфлеємської крини́ці, що в брамі?“

І проде́рлися ці троє до филистимського табо́ру, і зачерпну́ли води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони ви́несли й прине́сли до Давида, та Давид не схотів її пити, — і вилив її для Господа,