Hebron

І Аврам став наметувати, і прибув, і осів між дубами Мамре, що в Хевроні вони. І він збудував там жертівника Господе́ві.

І вмерла Сарра в Кіріят-Арбі, — це Хеврон у кра́ї ханаанському. І прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею.

І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, — це Хеврон у землі ханаанській.

І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре́, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.

І пішли вони на пі́вдень, і прибули́ аж до Хевро́ну, а там були Ахіман, Шешай та Талмай, наща́дки ве́летня. А Хеврон був збудований за сім літ перед Цоаном єгипетським.

І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:

І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табо́ри їхні, і розтаборува́лися при Ґів'оні, і воювали проти них.

І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.

І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.

І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх ві́стрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врято́ваного, — як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.

І прийшов Ісус того ча́су, і вигубив ве́летнів із гори, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, і з усіх Юдських гір, і з усіх Ізраїлевих гір, — ра́зом з їхніми містами Ісус зробив їх закляттям.

цар єрусалимський один, цар хевронський один,

І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хевро́н за спа́док.

Тому став Хевро́н Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзе́янинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обстава́в за Господом, Богом Ізраїля.

А ім'я́ Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між ве́летнів був найбільший чоловік. А Край заспоко́ївся від війни.

А Калеву, синові Єфуннеєвому, він дав частку серед Юдиних синів, за Господнім нака́зом до Ісуса, Кір'ят-Арби, батька ве́летнів, воно — Хеврон.

і Хумта, і Кір'ят-Арба, це Хеврон, і Ціор, — дев'ять міст та їхні оселі.

І посвятили вони Кедеш в Ґалілі на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір'ят-Арбу, воно Ефрон, на горі Юдиній.

І дали їм місто Кір'ят, батька ве́летнів Арби, воно Хевро́н, на Юдиних горах, та його пасови́ська навколо нього.

А синам священика Ааро́на дали місто схо́вища вбійника: Хевро́н та його пасови́ська, і Лівну та її пасови́ська,

І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, — а ім'я́ Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, — і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.

І дали Калевові Хевро́н, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох ве́летнів.

І лежав Самсон аж до пі́вночі. А опі́вночі встав, і схопи́в за двері місько́ї брами та за оби́два бічні́ одві́рки, та й вирвав їх ра́зом із за́сувом, і поклав на свої плечі, і виніс їх на верхі́в'я гори, що навпроти Хевро́ну.

і тим, що в Хевро́ні, і до всіх тих місць, куди ходив Давид, він та люди його.

І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“