Біблійні вірші про Prayer

Hear me, O LORD; for thy lovingkindness is good: turn unto me according to the multitude of thy tender mercies.

Let their eyes be darkened, that they see not; and make their loins continually to shake.

Pour out thine indignation upon them, and let thy wrathful anger take hold of them.

Add iniquity unto their iniquity: and let them not come into thy righteousness.

Let them be blotted out of the book of the living, and not be written with the righteous.

For the LORD heareth the poor, and despiseth not his prisoners.

ви́зволь мене через правду Свою, і звільни́ мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси́ мене,

стань для мене за скелю мешка́льну, куди міг би я за́вжди ховатись! Ти наказав рятува́ти мене, бо Ти скеля моя та тверди́ня моя!

Ти бо, Влади́ко, наді́я моя, Господи, Ти охоро́на моя від юна́цького віку мого!

Він змилується над убогим та бідним, і спасе́ душу бідних,

Благословен Госпо́дь Бог, Бог Ізраїлів, єдиний, що чу́да вчиня́є,

But it is good for me to draw near to God: I have put my trust in the Lord GOD, that I may declare all thy works.

А я буду звіща́ти навіки, співатиму Богові Якова,

відрубаю всі ро́ги безбожних, — роги праведного піднесу́ться!

¶ Remember this, that the enemy hath reproached, O LORD, and that the foolish people have blasphemed thy name.

Have respect unto the covenant: for the dark places of the earth are full of the habitations of cruelty.

O let not the oppressed return ashamed: let the poor and needy praise thy name.

Arise, O God, plead thine own cause: remember how the foolish man reproacheth thee daily.

Forget not the voice of thine enemies: the tumult of those that rise up against thee increaseth continually.

Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст, —

нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!

Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,

гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,

аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!

засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,