Skip to content

Біблійні вірші про Peter

292 віршів · 35 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. А коли Він проходив біля Галіле́йського моря, то побачив Си́мона та Андрія, брата Си́монового, що не́вода в море закида́ли, — бо риба́лки були́.

  2. I сказав їм Ісус: „Ідіть услід за Мною, — і зроблю́, що станете ви ловця́ми людей“.

  3. І зараз вони свого не́вода кинули, — та й пішли вслід за Ним.

  4. І вийшли вони із синагоги неба́вом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Си́монового й Андрієвого.

  5. А те́ща Си́монова лежала в гаря́чці; і зараз сказали про неї Йому.

  6. А Си́мон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.

  7. І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: „Усі шукають Тебе“.

  8. І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,

  9. І Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“ Петро Йому в відповідь каже: „Ти — Христос!“

  10. І, згадавши, Петро гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

  11. І відізвався до Нього Петро: „Хоч спокусяться й усі, — та не я!“

  12. Ісус же йому відказав: „Поправді кажу́ тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти три́чі від Мене!“

  13. А він ще сильніш запевняв: „Коли б мені й умерти з Тобою, — я не відречу́ся Тебе!“ Так же само сказали й усі.

  14. А один із тих, що стояли навко́ло, меча ви́хопив та й рубону́в раба́ первосвященика, — і відтяв йому вухо.

  15. Петро ж зда́лека йшов услід за Ним до сере́дини дво́ру первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.

  16. А коли Петро був на подві́р'ї надо́лі, приходить одна із служниць первосвященика,

  17. і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: „І ти був із Ісусом Назаряни́ном!“

  18. Він же відрікся, говорячи: „Не відаю, і не розумію, що́ кажеш“. І вийшов назо́вні, на нереддвір'я. І заспівав тоді півень.

  19. Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити прия́вним: „Цей із них!“

  20. І він зно́ву відрікся. Незаба́ром же знов говорили прия́вні Петрові: „Поправді, ти з них, — бо ти галіле́янин. Та й мо́ва твоя́ така са́ма“.

  21. А він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!“

  22. І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: „Перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти тричі від Мене“. І кинувся він, та й плакати став.

  23. Але йдіть, скажіть у́чням Його та Петрові: Він іде в Галілею попе́реду вас, — там Його ви побачите, як Він вам говорив“.

  24. А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

  25. І сталось, як ти́снувся на́товп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаре́тського.