Skip to content

Біблійні вірші про Humility

90 віршів · 43 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. Того дня ти не бу́деш соро́митись всіма́ своїми діла́ми, якими грішив проти Мене, бо тоді Я відки́ну з твоєї сере́дини тих, хто радіє твоєю пишно́тою, і ти ви́соко більш не стоятимеш вже на святій Моїй горі.

  2. І серед тебе зоста́влю убогий й нужде́нний наро́д, і бу́дуть шукати пристано́вища в Іме́нні Господнім вони.

  3. Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

  4. та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!

  5. Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

  6. Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.

  7. А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.

  8. Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

  9. Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?

  10. Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?

  11. Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“

  12. Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.

  13. І прибули́ вони в Капернау́м. А як був Він у домі, то їх запитав: „Про що́ міркува́ли в дорозі?“

  14. І мовчали вони, — сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто́ найбільший.

  15. А як сів, то покликав Він Дванадцятьо́х, і промовив до них: „Коли хто бути першим бажає, — нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!“

  16. І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:

  17. „Коли хто в Ім'я́ Моє при́йме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, — не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!“

  18. Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.

  19. А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.

  20. І пішов Ісус із ними. І коли недале́ко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: „Не турбу́йся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою.

  21. Тому́ то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, — і раб мій одужає.

  22. І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?

  23. А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.

  24. І промовив до них: „Як хто при́йме дитину оцю в Ім'я́ Моє, Мене він приймає, а як хто Мене при́йме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма́, — той великий!“

  25. Але як ти будеш запро́шений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: „При́ятелю, — сідай вище!“ Тоді буде честь тобі перед покли́каними з тобою.