Біблійні вірші про Humility: Exemplified

Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: „Хто я, Господи Боже, і що́ мій дім, що Ти привів мене аж сюди?

Та й це ще було мале́ в оча́х Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за зако́ном лю́дським, Господи Боже!

Що таке чоловік, що його Ти підно́сиш, що серце Своє прикладаєш до ньо́го?

Ти щора́нку за ним назираєш, щохвилі його Ти дослі́джуєш.

що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,

я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?

„Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої.

Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“!

„Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.

Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.

Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“

З уст дітей й немовля́т учинив Ти хвалу́ ради Своїх ворогів, щоб зни́щити проти́вника й ме́сника.

Коли бачу Твої небеса́ — діло пальців Твоїх, місяця й зо́рі, що Ти встанови́в, —

Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

Великий Господь і просла́влений ве́льми, і недосліди́ме вели́ччя Його!

Рід ро́дові буде хвалити діла́ Івої, і будуть могу́тність Твою виявляти!

Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,

і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....

Знаю, Господи, я, що не в волі люди́ни доро́ги її, не в силі люди́ни, коли вона ходить, кермува́ти своїм кро́ком.

Карай мене, Господи, тільки ж за су́дом, не гнівом Своїм, щоб не знищити мене́!

Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?

Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?

Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“

Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.