Перейти до вмісту

Біблійні вірші про Afflictions and Adversities

526 віршів · 5 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.

  2. ¶ He weakened my strength in the way; he shortened my days.

  3. Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.

  4. Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,

  5. Господь підіймається над усі наро́ди, Його слава понад небеса́!

  6. ¶ This is my comfort in my affliction: for thy word hath quickened me.

  7. ¶ I remembered thy judgments of old, O LORD; and have comforted myself.

  8. ¶ Thy statutes have been my songs in the house of my pilgrimage.

  9. ¶ Unless thy law had been my delights, I should then have perished in mine affliction.

  10. ¶ Trouble and anguish have taken hold on me: yet thy commandments are my delights.

  11. Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —

  12. Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?

  13. Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти!

  14. I know that the LORD will maintain the cause of the afflicted, and the right of the poor.

  15. The LORD upholdeth all that fall, and raiseth up all those that be bowed down.

  16. чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

  17. Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —

  18. бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!

  19. Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.

  20. Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.

  21. Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.

  22. І знов я побачив всі у́тиски, що чинились під сонцем, — і сльоза́ ось ути́скуваних, та немає для них потіши́теля, і наси́лля з руки, що їх гно́блять, і немає для них потіши́теля.

  23. Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!

  24. Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!

  25. І буде шатро́ удень тінню від спе́ки, і за́хистом та укриття́м від него́ди й дощу́!