circa 1900–1700 BC

Jacob, Joseph & Egypt

Jacob wrestles with God and becomes Israel; Joseph is sold into slavery yet rises to save the world from famine.

840 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

Буття 48:17бл. 1689 до н. е.
А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, — і було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну.
Буття 48:18бл. 1689 до н. е.
І сказав Йосип до батька свого: „Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, — поклади правицю свою на його голову!“
Буття 48:19бл. 1689 до н. е.
А батько його не хотів, і сказав: „Знаю, мій сину, знаю! І він буде наро́дом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею наро́дів“.
Буття 48:20бл. 1689 до н. е.
І він поблагословив їх того дня, кажучи: „Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: „Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію!“ І поставив Єфрема перед Манасією.
Буття 48:21бл. 1689 до н. е.
І сказав Ізраїль до Йосипа: „Ось я вмираю... А Бог бу́де з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!
Буття 48:22бл. 1689 до н. е.
А я тобі дав понад братів твоїх одну частку, яку я взяв був з руки амореянина своїм мечем та луком своїм“.
Буття 49:1бл. 1689 до н. е.
І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу́ вам, що́ вас спіткає напри́кінці днів.
Буття 49:2бл. 1689 до н. е.
Зійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислу́хайтеся до Ізраїля, вашого батька!
Буття 49:3бл. 1689 до н. е.
Руви́ме, — ти мій перворідний, моя міць і поча́ток ти сили моєї, верх вели́чности й верх ти могутности!
Буття 49:4бл. 1689 до н. е.
Ти пі́нився був, як вода, — та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся!
Буття 49:5бл. 1689 до н. е.
Симео́н і Леві́й — то брати́, їхня зброя — знаря́ддя насильства.
Буття 49:6бл. 1689 до н. е.
Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилу́читься слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві люди́ну забили, а в своїй самоволі вола копи́т позбавили...
Буття 49:7бл. 1689 до н. е.
Прокля́тий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка́ бо вона! Поділю́ їх я в Якові, і їх розпоро́шу в Ізраїлі!
Буття 49:8бл. 1689 до н. е.
О Юдо, — похва́лять тебе твої браття! Рука твоя — на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вкло́няться.
Буття 49:9бл. 1689 до н. е.
Юда — лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здо́бичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, — зведе хто його?
Буття 49:10бл. 1689 до н. е.
Не віді́йметься бе́рло від Юди, ані в його сте́гон законодавець, аж прийде Примири́тель, що Йому буде по́слух наро́дів.
Буття 49:11бл. 1689 до н. е.
Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини — сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою — в виноградній крові́!
Буття 49:12бл. 1689 до н. е.
Від вина він зробивсь мутноокий, а від молока — білозубий.
Буття 49:13бл. 1689 до н. е.
Завуло́н буде мешкать над берегом мо́рським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його — до Сидону.
Буття 49:14бл. 1689 до н. е.
Іссаха́р — то костистий осел, що лежить між кошарами.
Буття 49:15бл. 1689 до н. е.
І побачив він спо́кій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб не́сти, і став працювать на податок.
Буття 49:16бл. 1689 до н. е.
Дан буде судить свій наро́д, як один із Ізра́їльських родів.
Буття 49:17бл. 1689 до н. е.
Дан буде вуже́м при дорозі, змією отру́йливою при шляху́, що п'я́ти коневі кусає, і його верхіве́ць позад себе впаде.
Буття 49:18бл. 1689 до н. е.
Спасіння від Тебе чекаю, о Господи!
Буття 49:19бл. 1689 до н. е.
Ґад — на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'я́ти.

Показано 776–800 із 840 віршів

Попередня 1...30 31 32 33 34 Наступна