David

І був Господь з Йосафа́том, бо він ходив першими дорогами батька свого Давида, і не шукав Ваалів.

І спочив Йосафат із своїми батька́ми. І був він похований із своїми батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Єгора́м.

Та не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту, що склав був із Давидом, і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні.

І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: „Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя,

Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жа́лував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царськи́х гроба́х.

І ввесь збір склав у Божому домі умову з царем. І сказав їм Єгояда: „Оце царськи́й син буде царювати, як говорив Господь про Давидових синів.

І дав священик Єгояда сотникам ра́тища, і малі щити́, і інші щити́, що належали цареві Давидові, що були в Божому домі.

А в Господньому домі Єгояда віддав уря́ди на руку священиків та Левитів, яких поділив Давид над Господнім домом, щоб прино́сити Господні цілопа́лення, як написано в Мойсеєвім Зако́ні, з радістю та зо співом, за уста́вом Давидовим.

І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.

А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х.

І спочив Йотам із своїми батька́ми, і поховали його́ в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Ахаз.

Аха́з був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.

І робив він угодне в Господніх оча́х, як усе, що робив був його ба́тько Давид.

І поставив він Левитів Господнього дому з цимба́лами, з а́рфами та з ци́трами, за нака́зом Давида та Ґада, царе́вого прозорли́вця, та пророка Ната́на, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його.

І постава́ли Левити з Давидовим знаря́ддям, а священики — із су́рмами.

І сказав Єзекі́я принести цілопа́лення на жертівника. А коли розпочали́ цілопа́лення, зачався спів Господе́ві та звуки су́рем і музи́чного знаря́ддя Давида, Ізраїлевого царя.

І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорли́вця Асафа, — і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклоня́лися до землі.

І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі!

І він підбадьорився, і забудував увесь ви́ломаний мур, і поставив на нього ба́шту, а поза тим муром — інший мур, і зміцни́в Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ра́тищ та щиті́в.

І він, Єзекія, заткнув вихід води горі́шнього Ґіхону, і вивів її вдоли́ну на за́хід від Давидового Міста. І мав Єзекія у́спіх в усіх своїх діла́х.

І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбі́ччях гробі́в Давидових синів, і віддали́ йому честь по смерті його, — уся Юдея та ме́шканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасі́я.

І поставив він рі́заного бовва́на, якого зробив, у Божому домі, про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона: „У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх міст Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я́ Своє навіки!

По цьому збудував він зо́внішній мур для Давидового Міста на за́хід від Ґіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й оточив Офела й дуже ви́соко підняв його. І понаставля́в він військо́вих зверхників по всіх укрі́плених містах Юдеї.

І робив він угодне в Господніх оча́х, і ходив дорогами свого батька Давида, і не вступався ані право́руч, ані ліво́руч.

І восьмого року царюва́ння свого, бувши ще юнако́м, розпоча́в він зверта́тися до Бога батька свого Давида, а дванадцятого року розпочав очищати Юду та Єрусалим від па́гірків, і Аста́рт, і бовва́нів рі́заних та литих.