Біблійні вірші про Young Men

Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.

Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!

Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!

Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.

Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.

Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.

Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.

Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:

не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!

Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,

щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!

Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,

та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —

її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її!

Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:

віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,

щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!

І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,

і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!

І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.

Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“

Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:

чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —