Біблійні вірші про Young Men

сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!

Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!

Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!

Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!

Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,

щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.

Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —

Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...

Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?

Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?

Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!

Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,

та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!

Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —

побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,

бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:

він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!

Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,

бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,

прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!

На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“

щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.

Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,

і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,

прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,