Біблійні вірші про Liberality

Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.

Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.

Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.

Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?

Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?

Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“

Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.

І підійшла одна вбога вдови́ця, і поклала дві ле́пти, цебто гріш.

І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.

Бо всі клали від ли́шка свого, а вона покла́ла з убо́зтва свого все, що мала, — свій прожиток увесь“.

А люди питали його й говорили: „Що́ ж нам робити?“

І сказав він у відповідь їм: „У кого дві сорочці, — нехай дасть немаючому; а хто має поживу, — нехай робить так само“.

Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.

Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!

А щодо складо́к на святих, то й ви робіть так, як я постановив для Церков галаті́йських.

А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складо́к не робити тоді, аж коли я прийду́.

А коли я прийду́, тоді тих, кого виберете, тих пошлю я з листами, щоб вони ваш дар любови відне́сли до Єрусалиму.

Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благода́ть, що да́на Церква́м македо́нським,

що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну́, і глибоке їхнє убо́зтво збага́тилось багатством їхньої щирости;

бо вони добровільні в мі́ру сил своїх, і над силу, засвідчую, —

із ревним блага́нням вони нас просили, щоб ми прийняли́ дар та спільність служіння святим.

І не так, як наді́ялись ми, але віддали́ себе перш Господе́ві та нам із волі Божої,

А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, — щоб збагачувались ви і в благода́ті оцій.

Не кажу́ це, як нака́за, але́ пильністю інших досві́дчую щирість любови й вашої.

Бо ви знаєте благода́ть Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убо́зтвом.