Біблійні вірші про Liberality

А тепер закінчі́ть роботу, щоб ви, як горли́во бажали, так і виконали б у міру можности.

Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що́ хто має, а не з тим, чого хто не має.

Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.

Ча́су тепе́рішнього ваш достаток нехай неста́ткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш неста́ток, щоб рівність була́,

як написано: „Хто мав багато, той не мав зайвини́, а хто мало, — не мав недостачі“.

А до цього кажу́: Хто скупо сіє, — той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, — той щедро й жатиме!

Нехай кожен дає, як серце йому призволя́є, — не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!

А Бог має силу всякою благода́ттю вас збагати́ти, щоб ви, мавши за́вжди в усьому всілякий достаток, збага́чувалися всяким добрим учинком,

як написано: „Розси́пав та вбогим роздав, — Його праведність триває навіки!“

А Той, Хто насіння дає сіяче́ві та хліб на поживу, — нехай дасть і примно́жить ваше насіння, і нехай Він зрости́ть плоди праведности вашої,

щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.

Бо ді́ло служі́ння цього не тільки випо́внює недостачі святих, але й багатіє багатьма́ подяками Богові.

Досвідченням цього служі́ння вони хвалять Бога за по́слух Христовій Єва́нгелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма́,

Тож ви добре зробили, що участь узяли́ в моїм горі.

І знаєте й ви, филип'я́ни, що на поча́тку благові́стя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була́ жо́дна Церква до справи дава́ння й прийма́ння для мене, самі тільки ви,

що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солу́ня.

Наказуй багатим за віку тепе́рішнього, щоб не не́слися ви́соко, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожи́ток,

щоб робили добро, багати́лися в добрих ділах, були щедрі та пильні,

щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбу́тньому, щоб прийняти правдиве життя.

Яка ко́ристь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?

Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного по́корму,

а хтонебудь із вас до них скаже: „Ідіть з миром, грійтесь та їжте“, та не дасть їм потрібного тілу, — що ж то поможе?

А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?

Ді́точки, — любімо не словом, ані язико́м, але ді́лом та правдою!