Біблійні вірші про Hypocrisy

Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.

І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.

І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.

Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!

Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!

Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,

та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.

Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.

Доповніть і ви міру провини ваших батьків!

О змії, о ро́де гадю́чий, — я́к ви втечете від за́суду до геє́нни?

то пан того раба при́йде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.

І він пополови́ні розі́тне його́, і визначить долю йому з лицемірами, — буде плач там і скре́гіт зубів!

Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.

Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,

мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.

Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“

Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“

Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.

Він же казав у науці Своїй: „Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах прохо́джуватись, і привіти на ринках,

і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на прийняття́х,