Біблійні вірші про Hypocrisy

Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, —

бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є.

Яка ко́ристь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?

Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного по́корму,

а хтонебудь із вас до них скаже: „Ідіть з миром, грійтесь та їжте“, та не дасть їм потрібного тілу, — що ж то поможе?

Так само й віра, коли діл не має, — ме́ртва в собі!

Але скаже хтоне́будь: „Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх“.

Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й де́мони вірують, — і тремтять.

Чи хочеш ти знати, о марна́ люди́но, що віра без діл — ме́ртва?

Авраам, отець наш, — чи він не з діл виправданий був, як поклав був на же́ртівника свого сина Ісака?

Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдоскона́лилась віра із діл?

І зді́йснилося Писа́ння, що каже: „Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був на́званий він другом Божим“.

Отож, чи ви бачите, що люди́на виправдується від діл, а не тільки від віри?

Чи так само і блудни́ця Раха́в не з діл виправдалась, коли прийняла́ посланці́в, і дорогою іншою випустила?

Бо як тіло без духа ме́ртве, так і віра без діл — мертва!

А між людом були́ й неправдиві пророки, як і бу́дуть між вас учителі неправдиві, що впрова́дять згубні єресі, відречу́ться від Влади́ки, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль.

І багато-хто пі́дуть за пожадливістю їхньою, а через них доро́га правдива знева́житься.

І в заже́рливості вони бу́дуть ловити вас словами обле́сними. Суд на них відда́вна не ба́риться, а їхня загибіль не дрімає!

Вони скелі підводні на ваших вече́рях любови, бо з вами без стра́ху їдять та себе попаса́ють; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дере́ва безплідні, двічі померлі, ви́корінені;

люті хвилі мо́рські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні́, що для них морок те́мряви береже́ться повік.