Біблійні вірші про Faith

Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.

Він пошле з небес — і врятує мене, Він пога́ньбить того, хто чату́є на мене. Се́ла. Бог пошле Свою милість та правду Свою

Моє серце зміцни́лося, Боже, зміцни́лося серце моє, — я буду співати та сла́вити Тебе!

Збудися ж ти, хва́ло моя, пробудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду буди́ти досві́тню зорю́!

¶ To the chief Musician, Altaschith, Michtam of David, when he fled from Saul in the cave. Be merciful unto me, O God, be merciful unto me: for my soul trusteth in thee: yea, in the shadow of thy wings will I make my refuge, until these calamities be overpast.

Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?

Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.

Належить Мені Ґілеа́д, Мені Манасі́я, а Єфрем — охоро́на Моїй голові́, Юда — бе́рло Моє.

Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, филисте́ю, — вигукуй для Мене із радістю!“

Отак буду співати я за́вжди про Ймення Твоє, виконувати буду щоде́нно обі́ти свої!

Wilt not thou, O God, which hadst cast us off? and thou, O God, which didst not go out with our armies?

Тільки від Бога чекай у мовча́нні, о душе́ моя, бо від Нього надія моя!

Тільки Він моя скеля й спасі́ння моє, Він тверди́ня моя, — тому́ не захитаюсь!

Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати !

Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми.

Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х:

У злій справі зміцня́ють себе, змовля́ються па́стки таємно розста́вити, кажуть: „Хто бу́де їх бачити?“

Вони кривди ховають. Загинемо, як за́дум їхній спо́вниться, бо нутро́ чоловіка та серце — глибоке!

For God will save Zion, and will build the cities of Judah: that they may dwell there, and have it in possession.

The seed also of his servants shall inherit it: and they that love his name shall dwell therein.

Будуть боятись Тебе, поки сонця, і поки місяця, — з ро́ду до ро́ду!

Він зі́йде, як дощ на покіс, немов кра́плі, що зро́шують землю!

Праведний буде цвісти́ в його дні, а спо́кій великий — аж поки світи́тиме місяць, —

Скінчи́лись молитви Давида, сина Єссе́я.

Thou shalt increase my greatness, and comfort me on every side.