Біблійні вірші про Faith: In Christ

Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.

І ли́нула злива, і розлили́ся річки́, і буря зняла́ся, і на дім отой кинулась, — та не впав, бо на камені був він засно́ваний.

Прийдіть до Мене, усі стру́джені та обтя́жені, — і Я вас заспоко́ю!

Візьміть на себе ярмо́ Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покі́рливий, — і „зна́йдете спо́кій ду́шам своїм“.

Бож ярмо Моє любе, а тяга́р Мій легки́й!“

Що звете́ ви Мене: „Господи, Господи“, та не робите того, що Я говорю́?

Скажу́ вам, до ко́го подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх :

Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він гли́боко ви́копав, і основу на камінь поклав. Коли ж зли́ва настала, вода кинулася на той дім, — та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!

А хто слухає та не виконує, той подібний тому́ чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І напе́рла на нього ріка, — і зараз упав він, і велика була́ того дому руїна!“

І, як Мойсей підні́с змі́я в пустині, так мусить піднесений бути й Син Лю́дський,

щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя.

Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Одноро́дженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.

Промовив до неї Ісус: „Я воскресіння й життя. Хто вірує в мене, — хоч і вмре, буде жити.

І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, — повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?“

Повірте Мені, що Я — в Отці, а Отець — у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі.

Поправді, поправді кажу́ вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учи́нить, бо Я йду до Отця.

А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,

бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,

але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі,

що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів,

за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.

Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри.

Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну.

О, ви нерозумні гала́ти! Хто вас звів не кори́тися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакре́слений був, як ніби між вами розп'я́тий?

Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли́ Духа ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру?