TRV
Від Матвія 22:15-46
15
Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.
16
І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.
17
Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“
18
А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?
19
Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.
20
А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“
21
Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.
22
А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
23
Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,
24
та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“.
25
Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму.
26
Так само і другий, і третій, — аж до сьомого.
27
А по всіх вмерла й жінка.
28
Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“.
29
Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.
30
Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.
31
А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:
32
„Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.
33
А наро́д, чувши це, дивувався науці Його.
34
Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.
35
І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:
36
„Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“
37
Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.
38
Це найбільша й найперша заповідь.
39
А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.
40
На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.
41
Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
42
і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“ Вони Йому кажуть: „Давидів“.
43
Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
44
„Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.
45
Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“
46
І ніхто не спромігся відпові́сти Йому ані сло́ва... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.
Settings